Як правильно спланувати весняне підживлення ріпаку азотом

Азотні добрива на посіви ріпаку напровесні потрібно внести якомога раніше, щоб після зими на рослинах швидко утворилися нові листки, бо з втраченими у зимовий період листками у рослинах різко знижується кількість накопиченого азоту. Ріпак озимий вже за температури 2-3 °С відновлює вегетацію, що значно раніше, ніж пшениця озима.

Про це у статті «Бути в нормі» у журналі The Ukrainian Farmer пише Григорій Господаренко, доктор сільськогосподарських наук, професор (Уманський національний університет).

Нестача азоту призводить до швидкого росту головного пагона, зменшення гілкування, раннього цвітіння, скорочення його тривалості, зменшення кількості стручків і зниження продуктивності рослин.

Тому, з урахуванням попередників, рівня родючості ґрунту і запланованої врожайності за першого ранньовесняного підживлення вносять 80-120 кг/ га азоту, зазвичай – 100 кг/га.

При цьому необхідно зважити на стан посівів, які перезимували. Якщо зима була «м’якою» і посіви добре перезимували, то дозу першого підживлення потрібно зменшити, щоб не було надмірного живлення азотом, яке може призвести до збільшення площі листкової поверхні, а не до гілкування.

Якщо посіви слабкі, дозу азотних добрив збільшують. Зазвичай дозу їх внесення розраховують за принципом 50 кг азоту на 1 т врожаю. Під час другого підживлення, яке проводять через 2-3 тижні після першого, зазвичай на початку росту стебла, але не пізніше ніж на початку цвітіння, вносять 40-80 кг/га азоту.

Другу дозу визначають за різницею між розрахованою дозою азотних добрив і величиною першої дози. За умов недостатнього або нестійкого зволоження перенесення частини азоту добрив у друге підживлення є неефективним.

За умов достатнього зволоження проводять і третє підживлення – від початку до середини цвітіння аміачною селітрою дозою 30-40 кг/га д. р. Азот цього підживлення сприяє росту стручків і збільшує масу насіння ріпаку.

Нагадаємо, ріпак озимий потребує до 80% азоту до початку цвітіння.