Як корелюється ураження соняшнику вовчком зі способом обробітку ґрунту

Як показують дослідження, на більших за розміром полях транслокація (розповсюдження) вовчка відбувається інтенсивніше, що свідчить про існування своєрідної критичної маси насіння і ширші можливості його перенесення, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Потенційна засміченість ґрунту насінням бур’яну за частого повернення соняшнику в сівозміні досягає 1,5 млрд гектарів, що призводить до дуже тривалого періоду санації. Як з’ясувалося, існує корелятивна залежність між ступенем ураження соняшнику вовчком і способами переміщення ґрунту в орному шарі в процесі його основного обробітку.

Особливістю поширення вовчка було те, що ступінь ураження соняшнику зростав на фоні глибокої оранки й знижувався мірою зменшення глибини обробітку та прямої сівби. Наприклад, у 5-пільній сівозміні ураженість соняшника вовчком у разі застосування оранки становила 6,5%, а на фоні no-till знижувалася до 2,5%.

Тобто погіршення агрофізичних умов для росту й розвитку соняшнику і зниження його біометричних показників за мінімального обробітку ґрунту супроводжувалося синхронним зниженням ступеня ураженості культури вовчком.

Проти механізму формування забур’яненості автотрофними бур’янами, коли оранка сприяла її зниженню, на перший погляд це парадоксально. Проте й має свою логіку, яка базується на тому, що надзвичайно дрібне насіння вовчка слабо проростає в щільному ґрунті, а також гірше знаходить кореневу систему, ніж на фоні оранки, коли в зоні проростання насіння вовчка маса кореневої системи більша й виразніше проявляється хемотрофічна реакція.

Ураження кореневої системи соняшнику гаусторіями вовчка може відбуватися протягом його активної вегетації. Така особливість була помічена у фазі 10 листка соняшнику, який дав сходи на початку червня. Водночас здатність соняшнику провокувати проростання насіння вовчка на початкових етапах органогенезу можна використати як очисний захід від паразита шляхом сівби культури та суцільної культивації до 10 листка.

Раніше повідомлялося, як шкідливість вовчка корелюється із частотою появи соняшнику в сівозміні.