Вчені визначили оптимальну норму підживлення озимого ячменю після попередника соняшнику
За три роки досліджень, здійснюваних Синельниківською селекційно-дослідною станцією ДУ Інститут зернових культур НААН, науковці встановили, що за вирощування озимого ячменю після соняшнику вища продуктивність рослин формується у варіантах, де на тлі повного мінерального добрива (N60P60K60), яке вносили в передпосівну культивацію.
Про це розповів Микола Солодушко (ДУ Інститут зернових культур НААН), пише журнал The Ukrainian Farmer.
За його словами, в ході дослідження застосовували разові азотні підживлення (N30) ранньою весною по мерзлоталому грунті або ж у фазу виходу рослин у трубку, що дало можливість отримати врожайність зерна відповідно 4,07 т/га (+1,83 т/га в порівнянні з контролем) і 3,87 т/га (+1,63 т/га).
«Також високу ефективність застосування добрив на аналогічному фоні (врожайність 3,93 т/га) забезпечувало дробне внесення азоту (N30) ранньою весною та на початку періоду трубкування рослин», – зазначив Микола Солодушко.
У разі застосування азотних добрив ранньою весною по мерзлоталому грунті, на неудобреному фоні вагоміший урожай зерна (3,81 т/га) отримали за внесення азоту з розрахунку 60 кг/га д. р., що особливо чітко проявлялося в сприятливі за зволоженням роки.
Вирощування озимого ячменю після соняшнику на тлі (N120P60K60) значно перевищувало за врожайністю зерна контрольний варіант на 1,43 т/га, втім, на 5-10% поступалося кращим із тих, що вивчали в досліді вродовж усього часу досліджень.
Щодо врожайності – найменш ефективним після цього попередника було внесення добрив як восени, так і навесні, де кількість азоту не перевищувала 30 кг/га д. р.
Нагадаємо, за правильного підживлення одним із найкращих попередників озимого ячменю є горох.