Агрофірма «Колос» поділилась формулою підживлення озимої пшениці

Вирощуючи інтенсивні сорти з високими вимогами до забезпечення ґрунту поживними речовинами, потрібно добре збалансувати систему живлення для максимальної реалізації генетичного потенціалу.

На цьому наголосив керівник ТОВ «Агрофірма «Колос» Леонід Центило в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer..

На 1 т врожаю озима пшениця використовує 24-35 кг азоту, 10-15 кг фосфору, 20-26 кг калію, 5 кг кальцію, до 5 кг магнію, 4 кг сірки, 250 г заліза, 80 г марганцю, 55 г цинку, до 8 г міді та бору.

«Найкращі показники врожайності ми отримуємо лише при повному забезпеченні рослин всіма елементами живлення, — зазначив пан Леонід. — Необхідно пам’ятати про баланс поживних речовин, так як неправильне співвідношення N,P,K мікро- та мезо елементів призводить до зменшення продуктивності рослин і якості продукції».

Оптимальна система живлення передбачає внесення мінеральних добрив: під основний обробіток ґрунту; у рядок при посіві; підживлення під час вегетації.

Під основний обробіток потрібно вносити повну норму фосфорно-калійних добрив.

Перемішування мінеральних добрив з шаром ґрунту під час оранки забезпечує максимальну ефективність від їх використання.

Озиму пшеницю потрібно забезпечити легкодоступними формами азоту впродовж вегетації. Але варто врахувати, що надмірне азотне живлення з осені призводить до різкого зниження зимостійкості, переростання рослин пшениці.

Узимку значна частина азоту, що не була використана, буде промиватись в глибші шари ґрунту, зменшуючи ефективність від застосування.

Важливим моментом є внесення бору на посіви пшениці після соняшнику, ріпаку та бобових, які виносять із ґрунту великий відсоток бору. Тому, внесення 100 г бору в діючій речовині не буде зайвим: краще розвивається коренева система, покращується кущення, підвищується зимостійкість.

При вирощуванні озимої пшениці використовуйте мікроелементи: цинк — 0,5 кг/га і мідь — 0,5 кг/га.