У степовій зоні можлива значна втрата врожаю через клопа шкідливої ​​черепашки

У 2019 році клоп шкідлива черепашка може спричинити значну втрату озимої пшениці у степовій зоні Україні та частково у південно-західній частині лісостепу. 

Такі прогнози роблять у відділі фітопатології і ентомології Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення.

Вчені зауважують, що імаго клопа-черепашки зимують у лісосмугах, у лісах, під листяним опадом або в підстилці. 

Масовий літ шкідника починається, як правило, за температури повітря 18-19 °С. Це збігається з фазою ВВСН 21-23 (кущення або трубкування), ВВСН 32 (вихід у трубку). 

Через 2-3 доби самиці відкладають яйця у два ряди на стеблі та листках хлібних злаків, бур’янів. 

Клоп-черепашка надзвичайно плодовитий, у середньому самка відкладає 100-300 яєць, а максимально – до 500-550. Ембріональний розвиток триває 1-2 тижні. Тривалість розвитку личинок становить 20-50 діб, що рівносильно п’яти вікам. 

Останній вік клопа-черепашки збігається з фазою ВВСН 73-80 (молочна – початок воскової стиглості зерна пшениці). У цей період шкіднику потрібна зовнішня температура 24-28 °С. 

Личинки клопа-черепашки всіх віків дуже ненажерливі. Для завершення їхнього розвитку необхідним є живлення зерном, головним чином озимою м’якою та твердою пшеницею. 

Переселення клопів на зимівлю починається в період збирання врожаю пшениці. Визначити життєздатність клопів можна за їхньою масою. 

Якщо маса в середньому становить 100-110 мг у період стійкого похолодання, тоді їхня смертність сягатиме 30-60%. За ваги 111-125 мг смертність скоротиться до 15-30%. 

Якщо клопи важать понад 125-140 мг, реально стверджувати, що зимівля буде ефективною й основна популяція збережеться.