Температура ґрунту на Харківщині в найхолодніші ночі була вищою від критичної температури вимерзання озимих

За інформацією Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН, у найхолодніші ночі мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур (3 см) на Харківщині опускалася до 5-8°С морозу, що значно вище за критичну температуру вимерзання.

Про це йдеться в аналітичній довідці НААН.

Визначена науковцями методом прямого проморожування розкущених рослин критична температура вимерзання на цей період у сортів пшениці м’якої озимої, рекомендованих для вирощування у Харківській області була на рівні 15,5-16°С морозу, для менш морозостійких сортів зарубіжного походження –14-15°С; для ячменю озимого та пшениці твердої озимої – 11,5-12,5°С; для жита і тритикале озимих – 16,5-18°С морозу. У рослин, які перебувають у фазі «3-4 листків» ці показники на 1-1,5°С вищі.

Посіви пшениці озимої у центральних та східних районах Харківської області незалежно від попередників, які після сівби довгий час потерпали від нестачі вологи у ґрунті, зійшли пізно восени, або на початку зими та утворили лише 2-4 листки чи перебували у стані «шильця». Через підвищений температурний режим упродовж грудня – початку лютого такі рослини слабо вегетували і наразі перебувають у фазі «3-4 листків», на окремих полях у них утворився зачатковий другий пагін.

Такі рослини перебувають на гетеротрофному типі живлення та частково забезпечують процеси метаболізму шляхом фотосинтезу. Це дає їм можливість за сприятливих умов повністю перейти на автотрофне живлення та сформувати листову та кореневу системи після відновлення весняної вегетації.

На думку науковців, можливість утворити додаткові пагони буде значною мірою залежати від оптимального гідротермічного режиму весни та ретельного догляду за посівами в агропідприємствах.

Нагадаємо, на полях без снігу є пошкодження листкової частини озимих культур, а дефіцит опадів в Україні тривав протягом уього лютого.