Рання сівба збільшує ризик вимерзання рослин озимого ріпаку

Рання сівба ріпаку сприяє диференціації його органів і підвищує здатність до регенерації. 

Чим більше часу для закладання квіткових і пазушних бруньок, що утворюються на верхівці кореневої шийки (конусі наростання), тим кращі закладаються передумови для формування врожаю. 

Близько 70% потенціалу майбутнього врожаю озимого ріпаку визначаються під час його розвитку до настання зимового спокою (п’ять діб із температурою нижчою за 2 °С). 

Водночас за ранньої сівби рослини зазвичай переростають, формуючи розетку з 12 листків і більше, точка росту виноситься над поверхнею ґрунту на 3-6 см і вище, що призводить до їх вимерзання за зниження температури до –6-10 °С, оскільки морозостійкість таких рослин невисока. 

Вони занадто легко відновлюють свою вегетацію протягом м’якої зими й витрачають багато цукрів на підтримання своєї життєдіяльності. 

До того ж, температури повітря є дуже низькими для ефективного фотосинтезу, тому надходження органічної речовини не відбувається. Такі рослини можуть гинути в січні-лютому, ще до завершення зими.