Порівняли ефетивність підживлення пшениці сульфатом амонію, аміачною селітрою та КАС

На Слобожанському дослідному полі ННЦ «ІҐА імені О. Н. Соколовського» порівнювали ефективність дворазового підживлення (N51 + N51) посівів пшениці озимої сульфатом амонію, аміачною селітрою та КАС-32. Рівень урожайності в разі застосування сульфату амонію поступався іншим двом варіантам, однак на фоні поліпшеного сірчаного живлення рослин простежується тенденція до підвищення вмісту сирої клейковини в зерні на 0,5-2,1%, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Не виявлено позитивного впливу на врожайні показники пшениці озимої також і від передпосівного застосування колоїдної сірки в нормах S20-60 на фоні доломітового борошна (0,5–1 т/га) і зростання доз азотних добрив (N51-153), що вказувало на відсутність обмежувального значення сірки (недостатньо високе значення) для живлення рослин на чорноземі типовому за низького та середнього рівня їхньої продуктивності.

До можливих причин виявленої закономірності ми зарахували потрапляння сірковмісних сполук у ґрунт з атмосферними опадами. В атмосфері джерелом сірки є газоподібні викиди промислових підприємств, що утворюються під час згоряння палива, виплавки матеріалів із сірковмісних руд тощо.

Ґрунтуючись на даних щодо вмісту сульфатів у дощовій воді та сумарній кількості опадів, розраховано, що у Чугуївському районі Харківської області обсяг щомісячного надходження рухомих сполук сірки в ґрунт може становити 6,7-25,1 кг/га. Проте ця інформація потребує уточнення в розрізі років із прив’язкою до рози вітрів.

Інша, найімовірніша, причина може полягати в особливостях азотного режиму ґрунту в ранньовесняний період. За даними науковців, напровесні вміст мінеральних сполук азоту в ґрунті на дослідних ділянках перед унесенням мінеральних добрив не перевищував 10-14 мг/кг (з  них NO3 – 5-8  мг/кг), що значно менше за оптимальне значення.

І саме оперативне усунення дефіциту насамперед «швидкодійної» нітратної форми азоту створювало передумови для інтенсивного росту й розвитку рослин на початкових етапах онтогенезу й зумовлювало перевагу аміачної селітри чи КАС-32 над сульфатом амонію.

Раніше було досліджено ефект від затосування сірковмісних добрив на озимій пшениці.