Обґрунтували практику повторних посівів сої на полі протягом 2–3 років

Вітчизняні науковці обґрунтували практику повторних посівів сої на полі протягом 2–3 років, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Базується ця думка на такому: коли сою вирощують на полі вперше, то ґрунт не містить спонтанних форм бактерій Rhizobium japonicum, які б сприяли утворенню на кореневій системі бульбочок для фіксації молекулярного азоту з повітря.

За цих умов азотне живлення рослин майже повністю визначається кількістю внесеного азоту з мінеральними добривами, а не біологічною азотфіксацією, як того агрономи очікують від бобової культури.

Вирощуючи сою другий чи третій рік поспіль, у ґрунті накопичуватиметься певна кількість азотфіксувальних форм бактерій внаслідок інокуляції насіння цими расами мікроорганізмів у перший рік вирощування сої.

У цьому разі 60-70% врожаю може формуватись завдяки біологічному азоту, зв’язаного бульбочковими бактеріями. Але такі повторні посіви можна практикувати тільки на початку введення культури сої в сівозміну господарства.

В іншому разі на нас може чекати така сама екологічна криза, до якої привело часте вирощування сої у фермерських господарствах США: там у соєвому поясі 70% земель заражено соєвою нематодою, яка за шкідливістю не поступається буряковій нематоді на наших полях цукрових буряків чи ріпаку.

Нагадамо, застосування інокулянтів дає прибавку врожайності сої на рівні 2-6 ц/га. Як повідомлялося, цьогоріч соя може стати чинником підвищення рентабельності.