Науковці працюють над підвищенням ККД світла, що бере участь у фотосинтезі

Вивчення впливу світла на формування продуктивності рослинним організмом є однією з першочергових наукових проблем рослинництва.

Таку думку висловила Надія Лис, старший науковий співробітник Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.

З усього спектра випромінювання в життєдіяльності рослин найважливішу роль відіграє видиме випромінювання з довжиною хвилі близько 0,38–0,71 мкм, яке називається фотосинтетично активною радіацією (ФАР).

Згідно із сучасними уявленнями квант фотосинтетичної активної радіації, поглинений молекулою хлорофілу, активізує її, у результаті чого вона віддає свій електрон, який, мігруючи, витрачає енергію на утворення відновлених форм органічних сполук. Здатність активізувати молекулу хлорофілу має тільки фотосинтетично активне випромінювання, що слід уважати найхарактернішою його особливістю.

«Проте потоки сонячної радіації – це єдиний чинник, що не піддається регулюванню, – зазначила науковець. – Однак ми не повинні задовольнятися тим, що фактично дає нам Сонце».

Вона переконана, що питання має стояти про найкраще використання сонячного світла, про підвищення коефіцієнта корисної дії світла, що йде на фотосинтез. Адже світлова регуляція різноманітних функцій рослин здійснюється через процеси обміну речовин в основному за посередництва фотосинтезу.

Причому це стосується як випадків, де через недостатнє забезпечення рослин вологою світло є надлишковим, так і тих, коли рослини можуть бути добре забезпечені вологою та мінеральним живленням і коли світло не є надлишковим.

Раніше повідомлялося, як на урожайність культур впливають циркадні ритми.