Кукурудза дуже добре реагує на листкове підживлення мікроелементами у фазу 3-8 листків

Рослини кукурудзи споживають поживні речовини на всіх етапах онтогенезу, особливо у фази 3–6 і 8–10 листків. У фазу 3–8 листків кукурудза дуже добре реагує на листкове підживлення мікроелементами (бором, цинком, міддю, марганцем), завдяки чому покращується озерненість качана та якість продукції, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Один із найважливіших мікроелементів для кукурудзи є цинк, який підвищує стійкість рослин до температурних стресів (зокрема заморозків і різких коливань температур), бере участь у синтезі хлорофілу та впливає на формування качана.

Фізіологічна роль цинку в рослинах дуже різноманітна. Кукурудза належить до групи дуже чутливих культур щодо забезпечення цинком. За браку цинку між жилками листка кукурудзи з’являються смуги, утворені білими некротичними плямами. Листок має біле або блідо-жовте забарвлення.

У кукурудзі міститься приблизно 40 мг/лг цинку. Відповідно, за врожайності 10 т/га зерна з ґрунту виноситься 400–450 г/га цинку, і це за умови, що побічна продукція – стебла кукурудзи лишаються в ґрунті. Це винесення природна родючість ґрунту компенсувати не може.

Для оптимізації забезпеченості кукурудзи цинком необхідно вносити добрива, які містять цинк, застосовуючи їх з урахуванням умісту елемента в ґрунті та способу внесення. У посушливих умовах застосування цинкових мікродобрив ефективніше від інших мікродобрив, оскільки цинк сприяє накопиченню органічних кислот, що підвищують стійкість рослин до посухи й високих температур.

Раніше було названо оптимальні строки внесення азотних добрив під кукурудзу.