Agritechnica-2023: які екологічні практики готові впроваджувати українські фермери
Головною темою цьогорічної виставки Agritechnica стала «Зелена продуктивність». Оскільки й Україна готується до вступу в ЄС, наші аграрії також мають бути готовими до європеського Зеленого курсу. Так, у ході конференції «Перспективи розвитку сільського господарства України. Як інтеграція в ЄС і стійка реконструкція можуть бути успішними?», що відбулася в рамках виставки Agritechnica-2023, експертка з екологізації сільського господарства ГО «Екодія» Анна Даниляк озвучила результати опитування малих та середніх українських агровиробників щодо того, наскільки вони готові слідувати європейській тенденції екологізації сільськогосподарського виробництва.
Про це інформує кореспондент AgroTimes.
«Коли ми досліджували, які з екологічних практик респонденти потенційно хотіли би впровадити у своєму господарстві, результати онлайн-опитування показали, що переважна більшість опитаних віддають перевагу технологіям, які дозволяють зберегти якість ґрунту і вологу. Наступними за популярністю були альтернативні хімічним засоби захисту рослин, тобто йдеться про біологічні ЗЗР. І дещо менше уваги отримали ті практики, які дозволяють зробити ефективнішим менеджмент уже існуючих практик», – розповіла Анна Даниляк.
Натомість, за її словами, у глибинних інтерв’ю акценти трохи змістилися, багато фермерів говорили про комплексні практики менеджменту для ресурсозбереження, систем управління й підвищення ефективності вже існуючих практик. І чи не лідером серед висловлених думок, які б екологічні практики хотіли впроваджувати в себе фермери, було вирішення одним підходом кількох задач. Зокрема, що стосувалося поводження з відходами у тваринництві чи рослинництві, йшлося про перетворення їх на добрива і водночас розвиток біоенергетики або ж зеленої енергетики. І багато респондентів уже це впроваджують, мають невеликі біогазові установки у своїх господарствах. Також багато фермерів бачать себе в майбутньому просьюмерами зеленої енергетики.
Крім того, у ході опитування щодо екологічних практик були названі дотримання сівозміни, робота з сидератами, мінімізація грунтообробітку тощо.
«Разом з тим, багато українських фермерів, коли їх запитуєш про екологічні практики, що дозволяють зменшити вплив на довкілля та адаптуватися до змін клімату, асоціюють їх із суто органічним виробництвом, а це, у свою чергу, асоціюється у них із великими інвестиціями і неможливістю збути продукцію на українському ринку, тому органічний ринок не дуже привабливий для українських фермерів. Друга річ, яку ми помітили із відповідей респондентів, що часто йде неумисна підміна понять екологічності виробництва і безпечності продукції. Це схожі поняття, але не є ідентичними, тому маємо велике поле для освітньої роботи з фермерами, аби показати їм багатогранність екологічних практик, які допоможуть їм зменшити свій вплив на навколишнє середовище», – зазначила Анна Даниляк.
Нагадаємо, на конференції «Перспективи розвитку сільського господарства України. Як інтеграція в ЄС і стійка реконструкція можуть бути успішними?» ішлося про відновлення агросектору та перспективи інтеграції в ЄС.