Як пандемія і митні бар’єри позначилися на поведінці продовольчих ринків

Хаос на сировинних ринках, спричинений пандемією, та активні закупівлі стали основною причиною цьогорічної продовольчої інфляції.

Про це йдеться в статті заступника директора ProAgro Group Марії Колесник у журналі «The Ukrainian Farmer».

Цілком природно, що зростання споживчих цін суттєво посилило протекціоністські настрої в країнах, які є найчутливішими до цінових флуктуацій. Спочатку ринку стало відомо про введення Росією експортного мита на насіння соняшнику та ріпаку, потім про обмеження, які стосуватимуться торгівлі зерном, а згодом і про вивізні мита на соєві боби. Якщо 30%-й податок на соняшник, ріпак, а потім і сою більше вплинув на ситуацію всередині країни, то експортні обмеження по поставках зерна не лише спровокували миттєву реакцію решти світових гравців, а й матимуть більш довготривалий ефект на цінові тренди. Розмови про запровадження Росією експортного мита на пшеницю розігріло пшеничний ринок ще в грудні, але в січні, після того як його розмір було збільшено ще вдвічі, світові ціни на зерно отримали додатковий поштовх. Минулого тижня Росія офіційно повідомила, що з 1 березня по 30 червня мито при експорті пшениці з її території підвищено з €25 до  €50 за тонну зерна, а з 15 березня по 30 червня також запроваджено експортне мито на кукурудзу та ячмінь в розмірі відповідно €25 та €10. Російські урядовці також повідомили аграріїв, що сподіватись на повернення вільного ринку зі стартом нового сезону не варто і торгові обмеження в країні діятимуть і надалі.

Більш чутливим для світових ринків олійних культур є запровадження урядом Малайзії із січня 2021 експортного мита в розмірі 8% на сиру пальмову олію. Оскільки це додатковий стимул для подальшого цінового росту на суміжні рослинні олії, зокрема соняшникову та соєву, яке потягне за собою зростання закупівельних цін на їх сировину. Нагадаємо, Україна має високий ступінь залученості в китайський ринок кукурудзи з дуже хорошою перспективою