Різкий спад інвестицій негативно позначиться на обсягах випуску агропродовольчої продукції

Агропродовольчі сектори переживають гостру інвестиційну кризу, яка охопила всю економіку України. Це випливає з даних щодо капітальних інвестицій у І півріччі 2020 року, оприлюднених Державною службою статистики.

На цьому наголосив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Кісіль.

Обсяг капіталовкладень по усіх видах економічної діяльності в січні-червні цього року до відповідного періоду 2019 року склав лише 65,1%. Такий спад характерний для інвестиційної кризи, зауважив науковець.

За його словами, прояви інвестиційної кризи в аграрному секторі економіки України ще відчутніші. Індекси капітальних інвестицій у І півріччі 2020 року до аналогічного періоду минулого року у сільському господарстві – 55,5%, рибному господарстві – 44,9%.

Різкий спад інвестицій у січні-червні цього року вже в короткостроковій перспективі негативно позначиться на обсягах випуску агропродовольчої продукції, спрогнозував Микола Кисіль. Враховуючи недобір врожаю у 2020 році та необхідність виконання експортних зобов’язань у наступному році можливі перебої із самозабезпеченням внутрішнього ринку окремими видами продовольства, кормами та деякими іншими продуктами.

Глибшу інвестиційну кризу в агропродовольчих секторах зумовили такі чинники, як зміни в секторальному управлінні; посилення інвестризиків; відмова агроінвесторів від реалізації проєктів через очікування на купівлю земельних ділянок сільсгосппризначення; уповільнення інвестдіяльності у цих секторах тощо.

Заходи з протидії інвестиційній кризі в державі слід розпочинати з її подолання в аграрних секторах, вважає вчений.

На його думку, починати слід із формування сільськогосподарської політики за аналогією країн Економічного співробітництва і розвитку; зменшення інвестиційних ризиків агровиробників; протидії агрорейдерству та інвестиціям у захоплення земель сільськогосподарського призначення; створення умов для масового розвитку малого агробізнесу, його кооперативних та інтеграційних формувань, у тому числі про надання державної підтримки під реалізацію їхніх інвестиційних проектів розвитку тощо.

Та фундаментом має стати формування сприятливого інвестиційного клімату та безпеки інвестицій, підсумував Микола Кісіль.