Практика застосування МПЗ негативно впливатиме на ринок сільгоспугідь, - думка

Власник земельної частки (паю), який самостійно його обробляє, ставиться в нерівні податкові умови з тими, хто здає наділи за межами населенних пунктів в оренду, адже повинен сплачувати  мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ).

Про це у статті для The Ukrainian Farmer розповів завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» Леонід Тулуш.

Він нагадав, що згідно із законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», з 1 січня 2022 року запроваджується мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ).

Проте власник земельної частки (паю), який самостійно його обробляє, не передаючи в неофіційну свій наділ або пай членів його сім’ї в оренду, має сплачувати МПЗ.

«У такому разі такий суб’єкт агробізнесу ставиться в нерівні податкові умови, бо відсутній важливий складник МПЗ — ПДФО з оренди (зобов’язанням з якої належить понад 40% МПЗ). Очевидно, що власники земельних ділянок у разі самостійного їх обробітку не можуть оподатковуватись у тому самому порядку, що й орендарі. Адже в такому разі вихолощується сама сутність власності, що передбачає менші витрати на операційну діяльність, зокрема й на сплату податків, ніж у орендарів», – зауважив Леонід Тулуш.

Науковець вважає, що практика застосування МПЗ негативно впливатиме на ринок сільгоспугідь.

«Адже навіщо придбавати земельну ділянку у власність і працювати на ній самостійно, якщо це призведе до збільшення податкового навантаження внаслідок «випадання» ключової складової МПЗ у вигляді ПДФО з оренди?», – підсумував Леонід Тулуш.

Нагадаємо, мінімальне податкове зобов’язання буде нараховуватися у 2023 році за 2022 рік. Також ми писали, для яких земельних ділянок не визначається МПЗ.