Попит на соєву та ріпакову олію для біопалива в ЄС скорочуватиметься

У довгостроковій перспективі українському соєвому сектору варто замислюватися над диверсифікацією ринків збуту та застосуванням олії в нових напрямах.

Про це у своїй колонці для АgroТimes розповів виконавчий директор Асоціації «Дунайська Соя» Володимир Пугачов.

За його словами, позитивною новиною для українських виробників сої стало рішення Європарламенту, який відхилив пропозицію Єврокомісії щодо визначення соєвої олії як продукту «високого ризику» за непрямою зміною землекористування.

«Але фактично це лише перемога у битві, а не у війні: за процедурою документ із зауваженнями повертається до Єврокомісії на доопрацювання. Тож згодом це питання знову з’явиться у порядку денному, хоча й у дещо іншій формі», – зауважив Володимир Пугачов.

Фахівець нагадав, що політика декарбонізації транспорту ЄС передбачає прискорену електрифікацію автопарку, а отже — поступове зниження споживання усіх видів пального. Як наслідок, попит на соєву та ріпакову олію для біопалива скорочуватиметься.

«Варто згадати і «Прогноз ЄС щодо розвитку сільського господарства на 2024–2035 роки» з очікуваннями поступового скорочення виробництва та споживання м’яса в Європі. А тваринництво є традиційним ринком для соєвого шроту. Щоправда, у світі попит на м’ясо загалом зростає, тож на зовнішніх ринках потреба у шроті збільшуватиметься», – підсумував Володимир Пугачов.

Нагадаємо, близько 95% виробленої в Україні соєвої олії експортується.