Фортифікація продуктів харчування відкриває нові можливості для українських експортерів

Близько 30% людей в усьому світі бракує вітамінів і мікроелементів у продуктах харчування. Тому в багатьох країнах на державному рівні діють спеціальні програми – у понад 75 країнах з обов’язкового збагачення мікроелементами борошна, у близько 30 країнах – вітамінізації олії. Для українських виробників це можливість не лише долучитися до вирішення соціальних викликів, але й посилити свої позиції на зарубіжних ринках.

Фортифікація продуктів харчування – це практика цілеспрямованого збільшення вмісту вітамінів та мікроелементів у продуктах харчування для покращення поживних якостей їжі та позитивного ефекту для здоров’я людей. Виробники харчових продуктів додають обрані мікронутрієнти (такі як вітамін А, D, залізо, йод, цинк тощо) до багатьох продуктів – перш за все таких як, олійно-жирові, пшеничне борошно, молочні продукти, цукор, сіль.

На глобальному рівні є значний попит на фортифіковану продукцію, адже понад 2 мільярди, або майже третина людей у світі не отримують достатньо вітамінів та мікроелементів. Це спричиняє не лише погіршення індивідуального здоров’я, а також збільшує витрати держав на охорону здоров’я та знижує загальну ефективність економіки.

Для України тема фортифікації досить нова, адже в нас вона не має системної підтримки на державному рівні. Зважаючи на великі перспективи, які фортифікація відкриває для українских виробників, її обгворення ініціювала Європейська Бізнес Асоціація в рамках дискусії за участі представників бізнесу та уряду. Її партнером виступив німецький концерн BASF – один зі світових лідерів у галузі фортифікації продуктів харчування.

Aндреас Блютнер

Aндреас Блютнер, директор зі збагачення харчових продуктів і партнерства BASF: «Експортні ринки вимагають фортифікованих продуктів, оскільки це економічно вигідний спосіб покращити якість харчування. Загалом у 75 країнах є державні програми фортифікації борошна, у понад 30 країнах – фортифікації олії, і зовсім небагато країн у світі не мають програм йодизації солі. Дієвий спосіб для бізнесу диференціювати свій продукт у ринковій конкуренції, – це додати здорову складову доданої вартості».

Найбільшим попитом фортифікована продукція користується у країнах, що розвиваються, де населення особливо потерпає від браку поживних мікроелементів. Водночас потреба у збагачених продуктах харчування стосується і розвинених країн. Наприклад, йодована сіль застосовується у більшості країн, у Західній Європі та США розвинена практика збагачення маргарину вітаміном А, молока – вітаміном D. А в низці країн збагачення залізом харчування для немовлят допомогло істотно знизити ризик виникнення анемії у цій віковій групі.

Микола Мороз

Микола Мороз, директор департаменту продовольства Міністерства аграрної політики: «В умовах стрімкого зростання експорту українського борошна наші виробники повинні усвідомлювати, що в багатьох країнах фортифікація закріплена на законодавчому рівні. Подібна ситуація на ринках олії й солі. Серед перспективних напрямів для українського експорту – ринки Азії й Африки, які швидко зростають, і в багатьох із цих країн фортифікація продуктів за рахунок важливих для населення елементів є обов’язковою. Тож підприємствам, які бажають вийти на ці ринки, варто вже зараз вивчати вимоги щодо фортифікації і запроваджувати цю перспективну практику на виробництві, щоб ефективніше конкурувати на глобальному ринку».

Сьогодні в Україні вже є перші успішні приклади фортифікації продуктів харчування. Зокрема, збагачення соняшникової олії вітаміном А дало змогу вітчизняним виробникам вийти на ринки Африки і Азії, де фортифікація продуктів харчування є вимогою на законодавчому рівні. При цьому фортифікація продукції не робить її значно дорожчою. Наприклад, фортифікація соняшникової олії збільшує її вартість на один цент за п’ять літрів.

AgroTimes