На часі застосування антирезистентних систем захисту, які здатні зменшити тиск біотичних чинників на врожай
У симбіозі з природою
На часі застосування антирезистентних систем захисту, які здатні зменшити тиск біотичних чинників на врожай.
За несприятливих погодних умов застосування ЗЗР часто буває утрудненим, у чому минулого сезону на власному досвіді переконалися чимало садівників. Як нівелювати погодний чинник у боротьбі зі шкідниками та хворобами та ще й заручитися підтримкою ентомофагів, нашому виданню розповів гровер-ченнел менеджер із захисту спеціальних культур компанії «Байєр» в Україні Ігор Тарушкін.
— Пане Ігорю, напередодні Нового року заведено підбивати підсумки минулого сезону. Яким він видався для агропідрозділу компанії «Байєр», зокрема сектору садівництва?
— Рік був дуже непростий — думаю, всі учасники ринку це відчули. Поки не маю остаточних цифр, але можу сказати, що ринок ЗЗР просів, ймовірно, на 10%, можливо, й більше. Проте загалом наша компанія свою частку ринку зберегла.
Щодо ринку препаратів для захисту саду, то мені здається, він зазнав меншого тиску обставин, ніж інші сегменти, а в нашій компанії завдяки змінам у системі продажів обсяг реалізації продукції навіть збільшився. Річ у тім, що минулого сезону в нас у команді торговельних представників з’явилася посада спецпредставника з плодових культур. Зокрема, вакансії вже заповнено поточного року в центральному регіоні, куди входять Вінницька, Житомирська та Київська області, а також із наступного сезону у західному — Чернівецька, Закарпатська, Франківська, Львівська, Тернопільська, Рівненська, Волинська та ІваноФранківська області. Окрім продажів зріс і рівень сервісу, адже нині спецпредставник може більше уваги приділити садівникам, ніж раніше його попередник, який працював і з польовими, і з садовими культурами.
Загалом можу констатувати, що плодово-горіховий сегмент нині активно розвивається, а саме: ягідництво, горіхівництво — це резерв, де можна зростати, зокрема й хімічним компаніям.
— Якими новинками «садівничого» портфоліо «Байер» ваші спецпредставники вже змогли порадувати клієнтів?
— Минулого сезону новинка у нас була одна — новий досходовий гербіцид Бекано проти однорічних бур’янів у яблуневих садах та виноградниках. Однак через проблеми з реєстрацією ми змогли завезти препарат тільки наприкінці травня, коли застосувати його було запізно. Проте ми ризикнули і протестували його в баковій суміші з Раундапом у кількох господарствах у другій декаді червня і результат був дивовижним — до кінця сезону міжряддя були чисті.
Зазвичай у нас сади захищають Раундапом, іншими посходовими препаратами тотальної дії і рідше препаратами ґрунтової дії, які діють на бур’яни вибірково. Наш Бекано на основі нової діючої речовини індазифлам, аналогів якій на ринку України й навіть у світі немає, на відміну від інших ґрунтових гербіцидів, є препаратом суцільної дії, який впливає на розвиток однорічних бур’янів, що сходять. Його перевага — надзвичайно низька норма витрати, 150–200 л/га. Зазвичай для знищення наступних хвиль однорічних бур’янів доводиться кілька разів працювати гербіцидами, натомість Бекано в баковій суміші з Раундапом знищують однорічні та багаторічні бур’яни за один раз, головне, щоб була волога в ґрунті. У підсумку маємо менше проходів по саду, менше витрат на підвезення води, амортизацію техніки, зарплату тракториста тощо. Єдина умова — обмеження віку насаджень: для плодової групи не менше трьох повних років після пересадження, для винограду — п’ять років.
Також цього року ми продовжили знайомити садівників з іншими новими препаратами: системним інсектицидом для боротьби із сисними шкідниками на плодових та овочевих культурах Сіванто Прайм та біологічним бакто-фунгіцидом широкого спектра дії Серенада АСО.
— Ефективність застосування ЗЗР залежить від погодних чинників — вологості, температури повітря тощо. Останнім часом погодні умови надзвичайно мінливі, часто не дають можливості застосувати препарат, як це сталося, зокрема, цієї весни. Що ви порадили б чинити за таких обставин?
— Цього року холодна весна справді була дуже серйозною проблемою для садівників. З одного боку, «Байєр» має в портфоліо відповідь на цей виклик, але, з іншого, нам просто не вистачило продукту — не змогли передбачити такий перебіг подій і повною мірою задовольнити попит. Хто скористався нашими препаратами на основі піриметанілу — фунгіцидом системної дії Скала і фунгіцидом мезостемно-системної дії Флінт Стар, той отримав надійний захист саду попри складні погодні умови. Для цих препаратів минула весна була зірковою годиною.
Річ у тім, що піриметаніл працює в прохолодну погоду, адже це продукт високої системності, який рухається судинами рослини знизу — вгору. Він починає працювати, як тільки починається сокорух дерева.
Цієї весни період активного використання Скали і Флінта Стар можна було подовжити до середини червня, коли середньодобові температури були 6–8 градусів. У таких умовах препарати триазольної групи проти парші взагалі не працювали, а Скала і Флінт Стар працювали просто відмінно. При цьому їхню дію підтримували препарати родини Луна проти парші і борошнистої роси — Луна Експіріенс і Луна Сенсейшн.
Ці чотири препарати чітко лягають у нашу концепцію тріади — послідовної роботи різними препаратами з однаковими діючими речовинами за умови, що кожна наступна обробка підсилене іншою діючою речовиною. У результаті можна довше утримувати в рослині робочу концентрацію певної д. р. і водночас уникнути появи резистентності.
Перше обприскування Скалою ми рекомендуємо робити у фазу розрихлення суцвіть, до цього можна застосовувати мідні препарати. По рожевому бутону радимо застосовувати Флінт Стар. Таким чином ми утримуємо тривалий час належний рівень піриметанілу в рослині, а застосуванням трифлоксистробіну, який міститься у Флінт Старі, запобігаємо виникненню резистентності до піриметанілу. Третє обприскування у фазу цвітіння рекомендуємо проводити Луною Сенсейшн на основі флуопіраму з трифлоксистробіном. Таким чином ми закріплюємо ефект від попереднього внесення Флінт Стару і водночас флуопірам запобігає появі резистентності. Аналогічно четвертою обробкою Луна Експіріенс, тобто флуопірамом + тебуконазолом, що міститься в препараті, ми ще й захищаємо культуру від вторинної інфекції борош нистої роси та парші.
Кожен із цих продуктів можна використовувати двічі впродовж сезону, і бажано через раз із додаванням препарату контактної дії. Деякі виробничники віддають перевагу тільки контактникам, мовляв, це надійно, до них немає резистентності. Так, це добре, коли погодні умови дають змогу зайти в сад. А якщо ні? Адже контактники мають гірші властивості під час застосування в несприятливих умовах. Натомість більшість системників починають працювати навіть у короткі інтервали до дощу протягом 1,5–2 год, і дощ середньої сили вже їм не завадить. Окрім того, системники мають певний період не тільки захисної дії, але й лікувальної. Тому ми наполягаємо, що системні препарати треба обов’язково додавати в систему захисту як основний компонент, а контактник як допоміжний.
— Ви зачепили тему виникнення резистентності збудників хвороб до фунгіцидів. Яка схема захисту дасть змогу уникнути резистентності шкідників до інсектицидів?
— Загальний механізм виникнення резистентності у шкідників і патогенів однаковий. Резистентність виникає внаслідок утворення численних мутацій, завдяки яким, власне, відбувається еволюція певного виду. Здебільшого з’являються негативні мутації — менш активні, менш плодючі, не такі життєздатні, слабші, як порівняти з особинами, з яких складається популяція. Проте в деяких певний фермент може розкладати діючу речовину препарату або інший фермент, який повинен нею блокуватися, має трохи іншу структуру і уникає блокування. І коли ми прибираємо препаратом здорову сильну популяцію, залишаються такі мутантні організми. У наступному поколінні за обприскування тим самим препаратом їх з’явиться більше і за кілька поколінь сформується повністю стійка до цієї д. р. популяція. Найшвидше виробляють стійкість популяції видів, які дають багато поколінь на сезон. Найбільш небезпечні з-поміж них попелиці, зокрема кров’яна, яблунева, персикова, та кліщі, які за сприятливої погоди можуть дати 15 і навіть більше поколінь за сезон.
Проблему можна розв’язати, застосовуючи нові класи хімічних речовин, з новим механізмом дії, чергуючи препарати з різними механізмами дії. Зважаючи на такі обставини, ми пропонуємо як базові два інсектициди: препарат повної системної дії Мовенто та новий системний інсектицид для боротьби із сисними шкідниками Сіванто Прайм. Їхня комбінація на яблуневих садах проти групи сисних шкідників на тривалий час розв’язує проблему двома обприскуваннями. Важлива черговість використання цих препаратів. Сіванто Прайм слід застосувати перед цвітінням проти яблуневої зеленої, яблуневої подорожникової попелиці тощо. У цей період вже є самиці-засновниці, але мало, тож їх можна знищити, як доводить дослід наших польських колег, нормою 0,5 л/га. Препарат має потужний нокдаун-ефект, його роботу помітно вже через кілька годин.
Мовенто застосовуємо після цвітіння для контролю кров’яної попелиці й кліщів. Переваги Мовенто у подвійній системній дії. Він працює у двох напрямах, пересуваючись і ксилемою, і флоемою, тобто і згори донизу, і знизу догори. Ймовірно, це єдиний інсектицид на ринку, який має таку здатність. Тож, якщо обробили крону дерева, ми захищаємо не тільки її, але й скелетні гілки і штамб внизу, бо кров’яна попелиці селиться де завгодно, навіть унизу на штамбі. Результат буде видно через 5–7 діб, натомість діятиме препарат до 7 тижнів.
Інша перевага обох препаратів у тому, що вони практично не шкодять корисній ентомофауні, яка живе в яблуневому садку, і допомагають утримувати шкідливу популяцію на відносно безпечному рівні. Ми бачили багато садків у Польщі, Бельгії, які працюють за інтегрованою системою захисту, зменшуючи хімічне навантаження. У червні — липні при нас агроном струшував гілку яблуні, і з неї сипалося безліч комах: золотоочок, сонечок, хижих клопів і кліщів. Я навіть не очікував такого ефекту від застосування Мовенто та Сіванто Прайм та роботи корисної ентомофауни, допоки не побачив на власні очі.
— Які рішення пропонують спеціалісти «Байєр» для зниження токсичності препаратів, зокрема для безпеки комах-запилювачів?
— Останнім часом в пресі, соціальних мережах активно обговорюють тему загибелі бджіл, яка мені дуже болить. Часто-густо винними вважають фермерів. Як фахівець, я розумію небезпеку неправильного використання ЗЗР, порушення рекомендацій, недотримання законодавства у цій сфері, а законодавство дуже чітко регламентує умови використання пестицидів на квітучих культурах. Проте мушу звернути увагу, що є кілька чинників, які впливають на загибель бджіл. Це можуть бути і хвороби бджіл, зокрема нозематоз, варроатоз тощо. Наприклад, у Франції, де вже багато років заборонено застосовувати хлорнікотиніли та інші д. р., навіть не аналогічні за механізмом дії, ситуація не покращується — в країні не стало більше бджолосімей, не збільшилася їхня потужність.
Інший приклад: у Південно-Східній Азії та Латинській Америці дуже активно використовують імідаклоприд — найпоширенішу речовину серед хлорнікотинілів, — яким обробляють манго, авокадо, банани, інші тропічні фрукти і овочі. А з бджолами ніби все добре. Можливо, тому, що бджола азійська набагато стійкіша до багатьох бджолиних інфекцій, якщо порівняти з карпатською бджолою чи бакфастом, що нині розповсюджені в Україні.
Від фахівців я знаю, що кількість бджолосімей в Україні останнім часом зросла в кілька разів — за 12 років виробництво меду збільшилося вшестеро (!). Україна нині потужний виробник і один з найбільших експортерів меду у світі. А це означає, що зменшилася кормова база на одну сім’ю, почастішали контакти між бджолиними сім’ями, які можуть спричиняти передавання інфекції. Окрім того, у бізнес прийшли люди, які раніше бджолами не займалися. Приплив у галузь свіжого капіталу — це, безумовно, добре. Але іноді таким новачкам бракує досвіду.
Я в жодному разі не хочу сказати, що пестициди ніколи не причетні до загибелі бджіл. Знаю конкретні випадки, коли неправильне їх застосування призвело до цього. Але не слід відкидати й інші чинники.
Безумовно, треба застосувати найбезпечніші для бджіл пестициди. Наші препарати вважаються для бджоли безпечними, якщо дотримуватися рекомендацій: працювати в певний період, не перевищувати норму витрат тощо.
Нині у світі активно використовують для запилення плодових культур диких запилювачів з родини бджіл-листорізів, зокрема осмію руду. Це бджола-одинак, яка гніздиться у стеблах рослин із м’якою серцевиною — бузини, тростини, комиша, рогоза тощо. Їхня перевага перед домашньою бджолою в тому, що вони, на відміну від домашніх, активно літають навіть за температури +10 градусів. Окрім того, вони не годують личинок нектаром, їх цікавить суто пилок, тому вони мають дуже ефективні органи для його збирання. У бджоли-осмії все черевце знизу — контейнер для переносу пилку. Тож ефектність запилення осмією у 10–50 разів вища за домашню бджолу. Тому використання цих бджілок є важливим кроком до збільшення ефективності садівництва. Для цього треба створювати для них штучні гнізда зі стебел тростини чи з дерева. Для підгодівлі бджілок після цвітіння яблунь можна висівати рослини-квітконоси, наприклад фацелію. Якщо працювати по захисту саду безпечними для бджіл препаратами, то ці бджілки почуваються комфортно і працюють на збільшення врожаю.
— Зважаючи на особливості минулого сезону, складні погодні умови, які поради дасте щодо захисту саду наступного сезону?
— Нинішні тенденції у зміні клімату зрозумілі — потепління, причини якого називають різні. Особисто я вважаю, що антропогенний чинник не є єдиним, бо природні викиди СО2 значно більші, ніж від діяльності людини. Потепління — закономірний процес, який повторювався протягом багатьох періодів існування Землі. Але його наслідки треба враховувати незалежно від причин.
Слід пам’ятати, що м’яка зима — це кращі умови для перезимівлі шкідників, поява нових шкідників та інфекцій, тобто сукупний тиск біотичних чинників на врожай з року в рік збільшується. Мій прогноз: збільшуватиметься чисельність шкідників, що дають багато поколінь на сезон. Нові загрози — кров’яна попелиця, дрозофіла сузукі, мармуровий клоп, серед хвороб — бактеріальний опік. Тому не слід обмежуватися старими схемами захисту, треба консультуватися з фахівцями, використовувати препарати найновіших хімічних груп, з новим механізмом дії, до яких утруднена поява резистентності, не нехтувати обробленням саду в стані спокою препаратами, що працюють у зимуючих фазах, і постійно моніторити сад.
Людмила Морозова
журнал “Садівництво по-українськи”, грудень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».