Заражені лептоспірозом свині залишаються такими назавжди

Свині-носії є найпоширенішим способом інфікування лептоспірозом, що означає ще й зараження ремонтних свинок або кнурів. Однак застосування штучного запліднення в сучасному свинарстві зменшило ризик зараження від кнурів-носіїв, доки підтримуються належні виробничі процеси.

Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.

Стада з поганим біозахистом з точки зору боротьби з гризунами або свиноматки, вирощені на відкритому пасовищі, мають ризик зараження через гризунів. Гризуни можуть заразитися багатьма штамами лептоспірозу, поширювати бактерії з сечею та забруднювати запаси корму й води, заражаючи стада або підтримуючи зараження.

Заражені собаки або дикі тварини можуть інфікувати свиней через прямий контакт або через забруднення сечею кормів і води. Бурий щур може забруднювати запаси корму та води.

Потрапивши у стадо, лептоспіроз поширюється всередині через безпосередній контакт із зараженими тваринами або через контакт із сечею заражених тварин чи запасами води, які були заражені лептоспірами.

Спірохети знаходять носія і розмножуються в нирках і статевих шляхах заражених тварин і, по суті, залишаються там назавжди. Тобто заражені тварини залишаються такими назавжди.

Після того як лептоспіри влаштовуються в нирках, заражені тварини поширюють бактерії під час сечовипускання, таким чином швидко забруднюючи навколишнє середовище або безпосередньо інфікуючи інших свиноматок і ремонтних свинок.

Заражені тварини поширюють бактерії до двох років, хоча в меншій кількості й не постійно. Як тільки лептоспіроз потрапляє до стада, він швидко поширюється і заражаються майже всі тварини.

Нагадаємо, від лептоспірозу свиноферму захищає вакцинація та біозахист.