Не всі гібриди соняшнику мають стійкість до вовчку з довготривалим ефектом

Гібридам соняшнику властива стійкість до вовчку двох видів. На цей аспект звернув увагу директор компанії «Євросем» Дмитро Шацман, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Якісна (вертикальна) стійкість — зазвичай контролюється поодинокими генами. «Вона не є довготривалою, оскільки під впливом селекції з`являються нові види вовчку, що вражають стійкі гібриди», — пояснив експерт.

Складнішим механізмом є кількісна (горизонтальна) стійкість — вона обумовлена кількома генами та дає довготривалий ефект. Гібриди з таким механізмом створити складніше, оскільки потрібно задіяти кілька генів стійкості від кількох донорів.

Також гібридів наділяють різними механізмами стійкості.

Так, стійким до раси В гібридам притаманні характерні зміни хімічного складу ексудатів для проростання насіння вовчка; а ще — реакція надчутливості, коли клітини кореня соняшнику у місці контакту з клітинами паростка вовчку гинуть.

Гібридам, стійким до раси С, властиве зміцнення клітинної стінки під час проникнення паростка вовчка шляхом поперечного зшивання білків.

Головними донорами генів стійкості до нових вірулентних рас вовчку (G та H) є дикі багаторічні форми соняшнику — наприклад, топінамбур. «У нових гібридів стійкість до вовчка проявляється по-іншому: зовнішні клітини кореня соняшнику мають певні фізіолого-біологічні особливості, завдяки яким гаусторіальні клітини при проникненні у корінь одразу гинуть», — зазначив пан Дмитро.