Із 23 травня 2020 року набули чинності більшість норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №466-IX. Проаналізуймо основні найважливіші зміни щодо умов оподаткування сільгосппідприємств.
Єдиний податок для 4-ї групи
1. Зміни щодо визначення бази до оподаткування єдиним податком
Як визначено п. 2921.1 ст. 2921 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Вартісним вираженням об’єкту оподаткування, відповідно до внесених змін до п. 2921.2 ст. 2921 ПКУ, є нормативна грошова оцінка (далі — НГО) 1 га сільгосп угідь з урахуванням відповідного коефіцієнта індексації, встановленого ПКУ для справляння плати за землю. Фактично, на практиці зазначений коефіцієнт індексації застосовували завжди. Тепер таку практику узаконили. Якщо ж НГО не проведено, для визначення бази застосовують НГО 1 га площі ріллі у відповідній області. Ці ж дані (з урахуванням коефіцієнта індексації НГО, встановленого ПКУ для справляння плати за землю) застосовують і для земель водного фонду.
2. Оновлено правила переходу на іншу групу чи на загальну систему оподаткування
Законом №466 уточнено (пп. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ), що платники податків подають відповідну заяву не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу, з якого планується перехід. Крім заяви, треба ще подати уточнювальну декларацію з єдиного податку 4-ї групи, за наслідками періоду перебування на єдиному податку 4-ї групи, а також сплатити умовний штраф — 25% річної суми ЄП за кожний квартал, протягом якого платник перебував на 4-й групі ЄП. Штраф сплачують додатково до єдиного податку за цей період.
3. Уточнено підстави анулювання реєстрації платником ЄП за рішенням органу контролю
Згідно з п. 299.10 ПКУ, така реєстрація є безстроковою й може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників ЄП за рішенням органу контролю в разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, — в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем відповідно до закону — в день отримання відповідним органом контролю від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 та пп. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 ПКУ;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільгоспвиробництва юридичної особи платника ЄП 4-ї групи становить менше як 75%;
5) якщо платник ЄП 4-ї групи не подав податкову звітність, передбачену пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ.
Додано норму до пп. 5 п. 299.10 ст. 299 ПКУ, за якою реєстрація може бути анульована, якщо платник ЄП 4-ї групи не подав податкової звітності, передбаченої пп. 298.8.1 ПКУ (не пізніше 20 лютого — для переходу на ЄП 4-ї групи або для щорічного підтвердження цього податкового статусу). Раніше за таких обставин вдавалося уникати анулювання реєстрації (довівши свою правоту через суд). Тепер цю можливість втрачено.
4. Виняток з оподаткування перехідних операцій
Підприємство відвантажило товари, роботи, послуги, перебуваючи на ЄП, а оплату отримало вже на звичайній системі оподаткування (платник податку на прибуток). Підрозділ 4 розділу ХХ ПКУ доповнено п. 4-1, згідно з яким оплата за такі товари (роботи, послуги) збільшує фінрезультат до оподаткування. Втім, це правило не стосується платників ЄП 4-ї групи.
5. Уточнено дату подання декларації платників ЄП 4-ї групи.
Декларацію слід подати не пізніше 20 лютого.
Зміни щодо плати за землю
1. Застосування коефіцієнтів індексації для визначення суми податку
Для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується НГО земельних ділянок вже з урахуванням коефіцієнта індексації. Втім, на практиці податкова й так нараховувала земельний податок з урахуванням коефіцієнта індексації НГО.
2. Скасування пільги по земельному податку для платників ЄП
Пільги, чи то пак можливості не платити земельного податку — не матимуть платники ЄП 1–3-ї груп, якщо вони цю земельну ділянку (чи розташоване на ній нерухоме майно) нададуть в оренду або позичать. Змінено лише час застосування пільги зі сплати земельного податку для фізичних осіб, які отримали право власності на земельну ділянку протягом року (протягом 30 календарних днів слід подати заяву про застосування пільги до органу контролю за місцезнаходженням ділянки).
3. Звітування по земельному податку
У разі подання платником податку правовстановлювальних документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних органу контролю, сплата податку здійснюється на підставі поданих платником відомостей до отримання органом контролю інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Ставки рентної плати за спецвикористання лісових ресурсів
Згідно з пп. 256.3.1 ПКУ, який викладено в новій редакції, ставки встановлено окремо для кожної лісової породи, без огляду на розряди. Нові ставки наберуть чинності з 01.07.2020 (п. 1 р. II Закону №466). Тому за II квартал 2020 року платимо за ставками, що були чинні дотепер. За новими — з III кварталу 2020 року.
Зміни щодо ПДВ
ПКУ в нинішній редакції не встановлює поняття «сільгоспвиробник» для потреб ПДВ. Тому доцільно користуватися визначенням, наведеним у пп. 14.1.235 ПКУ: «юридична особа, незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа — підприємець, що займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання», чи відповідними законами.
Операції з подальшої поставки зазначених ресурсів оподатковуються у загальному порядку, тобто з нарахуванням ПДВ. Зміни, зокрема, стосуються:
1. Скасування звільнення від оподаткування сої, свиріпи і ріпаку
Закон №466 виключає п. 63 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» з ПКУ, який звільняв від оподаткування податком на додану вартість операції з експорту соєвих бобів, насіння свиріпи і ріпаку, що, вочевидь, призводило до формування нерівної системи відшкодування експортного ПДВ.
2. Звільнення від ПДВ за умови імпорту племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів
Встановлено п. 197.18 ПКУ щодо тварин (ресурсів) за кодами, згідно з УКТ ЗЕД 0101 10 10 00, 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0103 10 00 00, 0104 10 10 00, 0511 10 00 00, 0511 99 85 10. Тепер пільга поширюється на сільгосптоваровиробників (раніше скористатися нею було неможливо, оскільки вона стосувалася суб’єктів спецрежиму оподаткування, встановленого ст. 209 ПКУ, що втратив чинність з 01.01.2017).
3. Коригування ПДВ-зобов’язань
Скасовано квартальний звітний період для платників ЄП, що є платниками ПДВ. Тепер установлено єдиний звітний період — календарний місяць і застосовано єдиний підхід до формування показників звітності та їх відображення в інформаційних системах ДПС.
4. Правила оподаткування експортного ПДВ
До складу договірної (контрактної) вартості не включатимуть суму відшкодування шкоди, неустойки, три відсотки річних від простроченої суми та інфляційні витрати. Базою оподаткування для експортних операцій буде договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації (проте не нижче ціни їх придбання або звичайної ціни для самостійно виготовлених товарів).
5. Штрафи за порушення умов реєстрації податкових накладних
Зменшено штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування (далі — ПН / РК), які не надаються отримувачу (покупцю). За порушення строків реєстрації таких ПН / РК для платників податків нині застосовуватиметься штраф у розмірі 2% обсягу постачання (без урахування ПДВ), але не більше 1020 грн. У разі ж відсутності реєстрації в ЄРПН таких ПН/ РК на платника накладатиметься штраф 5% обсягу постачання (без урахування ПДВ), але не більше як 3400 грн.
Передбачені п. 120-1.1 ПК штрафи не будуть застосовуватися до податкових накладних/розрахунків коригування:
• складених на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ;
• складених на операції, які оподатковуються за нульовою ставкою;
• складеної відповідно до пп. «а» та «б» п. 198.5 ПК та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;
• складеної відповідно до ст. 199 ПК та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;
• складеної відповідно до абз. 11 п. 201.4 ПК.
Зміни щодо податку на прибуток
1. Звітний період для сільгосптоваровиробників, які є платниками податку на прибуток
Нагадаємо, що пп. 137.4.1 ПКУ встановлював для виробників сільгосппродукції можливість обрати річний податковий період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року. У цьому самому підпункті зазначалося, що під сільгосппродукцією мається на увазі та, яка наведена в ст. 209 ПКУ. Але з 01.01.2017 ст. 209 ПКУ втратила чинність. Отже, за формальними ознаками норми пп. 137.4.1 ПКУ не могли застосовуватися, тому що не було визначено поняття сільгосппродукції.
Закон №466 виправив цю помилку, забравши з пп. 137.4.1 ПКУ згадку про ст. 209 ПКУ. Це означає, що тепер сільгосптоваровиробники вже мають можливість скористатися спеціальним річним податковим періодом, установленим пп. 137.4.1 ПКУ.
2. Контрольовані операції для платника єдиного податку 4-ї групи
Змінами в ПКУ, внесеними Законом № 466, визначено, що платник єдиного податку — це юридична особа, що визнається контролювальною особою над контрольованими іноземними компаніями, здійснює нарахування й сплачує податок на прибуток підприємств. Тобто в цьому разі платник єдиного податку — юридична особа не звільняється від сплати податку на прибуток.
Контрольована іноземна компанія (далі — КІК) — це будь-яка юридична особа, зареєстрована за кордоном і контрольована контролювальною особою. При цьому КІК може бути створена і без статусу юридичної особи (це можуть бути партнерства, трасти, фонди). Навіть договір про спільну діяльність без створення юридичної особи може підпадати під визначення КІК.
Контролювальна особа — фізична або юридична особа — резидент України, що прямо чи опосередковано володіє: часткою в КІК більш ніж 50% або часткою в КІК більш ніж 10% за умови, що декілька контролювальних осіб володіють частками у КІК, які разом більш ніж 50% або окремо, або з іншими афільованими резидентами України здійснюють фактичний контроль щодо КІК.
Тобто юридичній особі — платнику єдиного податку (зокрема 4-ї групи) доведеться платити податок на прибуток, якщо така юридична особа є контролюючою особою щодо КІК за кордоном.
Податком на прибуток оподатковуватиметься частина скоригованого прибутку КІК за звітний період пропорційно до частки, якою володіє контролювальна особа. Скоригований прибуток КІК — це прибуток після відрахування податку на прибуток, який був виплачений КІК за місцезнаходженням за кордоном.
Потрібно буде подавати звіт до ДПС про наявність КІК та платити податок на прибуток. Звітний період — рік. Контролююча особа подає такий звіт одночасно з власною річною декларацією про доходи (для фізичних осіб останній день подання декларації — 01.04.2021) або з власною податковою декларацією податку на прибуток (для юридичних осіб останній день подання декларації — 01.03.2021). Якщо не подавати звіти, штрафуватимуть на 210 200 грн. Якщо не повідомити про частку в КІК — на 630 600 грн.
3. Зміни в оподаткуванні ЄП за умови здійснення операцій з купівлі-продажу корпоративних прав та виплати дивідендів
Закон №466 прирівняв до дивідендів:
• суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
• вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
• суму заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
• виплату в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника — нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.
Зміни в податкових перевірках та нові правила оскарження результатів податкових перевірок
1. Оскарження податкових повідомлень-рішень
Платникам податків надано можливість оскаржувати податкові повідомлення-рішення протягом 6 місяців з дня отримання таких податкових повідомлень-рішень за умови, що 10-денний строк оскарження був пропущений платником податків з поважних причин. Удосконалюється порядок розгляду заперечень платників податків та винесення ППР шляхом запровадження їх винесення на розгляд комісій з питань розгляду заперечень контролювального органу, однією з функцій якої буде дослідження питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину платника податків у вчиненні правопорушення.
Удосконалено порядок оформлення ДПС податкових повідомлень-рішень, зокрема в частині наведення в них обґрунтування виявлених порушень та детального розрахунку штрафних санкцій;
2. Поняття «вина платника податків»
Введено поняття «вина платника податків». Відтепер контролюючі органи визначатимуть, за яких нових умов платники притягуватимуться до відповідальності за податкові порушення і які обставини пом’якшуватимуть відповідальність. Запроваджується можливість подання платником на добровільних засадах доказів неумисності скоєних ним порушень і подовжують строки надання документів, які підлягали перевірці, — до 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки);
3. Інші зміни в адмініструванні податків
Податковим органам надано право проводити позапланові перевірки вже перевірених періодів у разі отримання від іноземних державних органів інформації, що свідчить про наявність порушень.
Скасовано норму про непритягнення платника податків до відповідальності, якщо він діяв за отриманою ним індивідуально податковою консультацією.
Вочевидь, цікавими будуть практика запровадження та застосування цих та інших змін, внесених в ПКУ Законом №466…
Підготувала Катерина Проскура
газета “АгроМаркет”, червень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
