У сучасному світі інформація стає доступною для тих, хто її шукає. Дедалі більше розширюються законодавчі вимоги щодо оприлюднення інформації про господарську діяльність підприємств. І вже звичною практикою для компаній є публічне розміщення фінансової звітності. Новація, що передбачена у вітчизняній практиці (як це вже давно роблять за кордоном), — разом із фінансовою звітністю компанія має складати й оприлюднювати звіт про управління.
Що це за звіт
Звіт про управління в Україні було запроваджено внаслідок гармонізації українського бухобліку з європейським. У ЄС складання звіту про управління регламентується Директивою 2013/34/ ЄС. По суті, це презентація підприємства як бізнесу та соціально значущої одиниці, зокрема, для інвесторів, власників, осіб, зацікавлених у фінансовому стані та фінансових результатах підприємства, просто для громадян.
Цей документ (згідно з новою редакцією Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що чинна з 2018 року) повинен містити не тільки фінансову, а й не фінансову інформацію про стан і перспективи розвитку підприємства, яка також розкривала б основні ризики і невизначеності його діяльності. Звіт про управління подають у встановлені законом строки разом із фінансовою звітністю. У разі подання підприємством консолідованої фінансової звітності подається консолідований звіт про управління.
В Україні відсутня законодавчо затверджена форма Звіту з управління. Тому підприємство самостійно вирішує, у якому вигляді його складатиме. Фінансова інформація має містити дані щодо перспективи та стратегії розвитку підприємства, його дій за звітний період: покупки акцій або ж використання фінансових інструментів, наприклад, облігацій, ф’ючерсів чи опціонів. Слід також повідомити про ризики: цінові, кредитні та інші, з якими компанія зіткнулася і до яких у неї є схильність. Дані про фінанси зі звіту про управління доповнюють фінзвітність.
Нефінансова інформація стосується довкілля й персоналу, досліджень, розробок і благодійності. Компанії, у яких понад 500 працівників, повинні також розкривати інформацію про дотримання прав людини та боротьбу з корупцією.
Хто і коли має звітувати
Звіт про управління повинні подавати середні та великі підприємства, які оприлюднюють свою звітність. Від складання такого документа звільняються мікропідприємства та малі підприємства. Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію.
Критерії класифікації підприємств на мікро-, малі, середні та великі визначено в ч. 2 ст. 2 Закону про бухгалтерський облік. Пам’ятаємо, що для ідентифікації підприємства як представника конкретної групи мають виконуватись два із трьох критеріїв (таблиця).
Що має бути написано у звіті?
Хоч і відсутня типова форма Звіту з управління, однак вимоги до його структури та змісту визначені наказом Міністерства фінансів України від 07.12.2018 №982, яким затверджено Методичні рекомендації зі складання звіту про управління. Згідно з ними, аналіз діяльності, стану та розвитку підприємства проводиться з урахуванням розміру та виду діяльності. Він включає як основні фінансові, так і не фінансові (якщо необхідно) показники щодо певного виду діяльності, зокрема екологічного та соціального характеру, з посиланням на відповідні показники річної фінансової звітності та пояснення щодо сум за відповідними показниками (якщо доречно).
Для систематизації та співставності інформації Звіт про управління рекомендується формувати за такими напрямами:
1) організаційна структура та опис діяльності підприємства:
рекомендується надавати інформацію про організаційну структуру підприємства, його стратегію та цілі, сферу діяльності за географічним розташуванням та галузевим спрямуванням, а також інформацію про продукцію та послуги, що виробляються/надаються підприємством, ринкову частку в різних сегментах, у яких здійснює свою діяльність підприємство (за наявності такої інформації) тощо;
2) результати діяльності:
рекомендується надавати аналіз результатів діяльності підприємства, включаючи пояснення щодо динаміки розвитку підприємства протягом звітного періоду. Зазначену інформацію рекомендується відображати з урахуванням зростання/зменшення ціни, збільшення/зменшення обсягу реалізованих товарів і послуг, впровадження нової продукції та/ або послуг або припинення виробництва окремої продукції та/ або послуг, будь-яких суттєвих чинників, що вплинули на зміни у загальному товарообороті та отриманні прибутку;
3) ліквідність та зобов’язання:
рекомендується наводити інформацію щодо впливу діяльності підприємства на довкілля, залежно від галузі, в якій функціонує підприємство, та від заходів з охорони довкілля і зменшення впливу на нього. За цим напрямом рекомендується розкривати показники, що характеризують: раціональне використання води; управління відходами; викиди парникових газів; споживання енергії тощо;
4) екологічні аспекти;
5) соціальні аспекти та кадрова політика:
рекомендується, зокрема (але не виключно), надавати інформацію про: загальну кількість працівників та частку жінок на керівних посадах; заохочення (мотивацію) працівників; охорону праці та безпеку; навчання та освіту персоналу; рівні можливості працевлаштування; повагу прав людини; заходи з боротьби з корупцією та хабарництвом тощо;
6) ризики:
рекомендується наводити інформацію про політику підприємства щодо управління операційними та фінансовими ризиками (ринковий ризик, кредитний ризик, ризик ліквідності) з описом їхнього впливу на діяльність підприємства, а також підходів або інструментів, які використовуються підприємством для зменшення впливу таких ризиків на його діяльність тощо;
7) дослідження та інновації:
рекомендується наводити загальну інформацію про дослідження, інноваційну діяльність та розробки, які проводить підприємство, обсяг витрат на такі заходи та їх вплив на діяльність підприємства;
8) фінансові інвестиції:
рекомендується наводити загальну інформацію про фінансові інвестиції підприємства у цінні папери інших підприємств, фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства тощо;
9) перспективи розвитку:
рекомендується наводити інформацію про перспективи подальшого розвитку підприємства з урахуванням ризиків та викликів під час здійснення діяльності;
10) корпоративне управління (складають підприємства — емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію):
рекомендується наводити інформацію щодо:
• органів управління, їх склад та повноваження, стратегії корпоративного управління;
• скликання та проведення загальних зборів акціонерів;
• структури акціонерів та їх частки в акціонерному капіталі;
• власників цінних паперів з особливими правами контролю та опис цих прав;
• діяльності підприємства щодо операцій з власними акціями;
• основних характеристик системи внутрішнього контролю;
• дивідендної політики;
• перспектив розвитку та удосконалення корпоративного управління;
• політики підприємства щодо адміністративних, управлінських та наглядових органів підприємства (вимоги до віку, статі, освіти, професійного досвіду, управлінського персоналу, цілі політики її реалізація та результати у звітному періоді тощо).
Якщо підприємство керується кодексом корпоративного управління або добровільно застосовує кодекс корпоративного управління, у звіті про управління рекомендується зазначати джерело, в якому можна знайти текст відповідних документів у вільному доступі.
Методрекомендації зазначають, що перелік рекомендованих для розкриття у звіті напрямів та показників не є вичерпним. Підприємство може розкривати іншу інформацію, яку вважає за доцільне.
Підприємствам, що мають дочірні підприємства, рекомендується складати консолідований звіт про управління, здійснюючи при цьому такі коригування інформації:
відображаючи докладну інформацію про власні викуплені акції у консолідованому звіті про управління, рекомендується наводити інформацію про кількість і номінальну вартість або, за відсутності номінальної вартості, облікову вартість усіх акцій материнського підприємства, що належать цьому материнському підприємству, його дочірнім підприємствам або особі, що діє від свого імені, але за дорученням будь-якого з цих підприємств;
відображаючи системи внутрішнього контролю та управління ризиками за напрямом «Корпоративне управління», рекомендується наводити інформацію про основні характеристики систем внутрішнього контролю та управління ризиками на підприємствах, включених у консолідацію в цілому.
Якщо крім звіту про управління складається консолідований звіт про управління, ці звіти можуть бути представлені як єдиний звіт.
Додатково Методрекомендаціями зазначається, що великим підприємствам, середня кількість працівників яких на дату складання річної фінансової звітності перевищує 500 працівників, рекомендується включати у звіт про управління нефінансові показники діяльності, що містять інформацію щодо впливу, зокрема на довкілля, а також питання соціального захисту працівників підприємства, поваги прав людини, боротьби з корупцією та хабарництвом, а саме:
• стислий опис моделі діяльності підприємства;
• опис політики, яку провадить підприємство, щодо зазначених питань;
• результат такої політики;
• основні ризики, пов’язані із зазначеними питаннями, що стосуються діяльності підприємства, зокрема (якщо доречно) ділові відносини, продукція або послуги, які можуть спричинити негативні наслідки у цих сферах, та яким чином підприємство здійснює управління цими ризиками;
• основні нефінансові показники, що характеризують діяльність підприємства. Якщо підприємство не провадить політики щодо зазначених питань, то рекомендується у нефінансовій інформації зазначати відповідне пояснення.
Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію.
Підприємствам — емітентам цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію у звіті про управління, рекомендується наводити окремо інформацію про корпоративне управління з урахуванням вимог Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» й Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Звітним періодом для складання звіту про управління є календарний рік, який починається з 1 січня кожного року та закінчується 31 грудня того самого року.
Куди подавати звіт
Звіт про управління подається разом із фінансовою звітністю, а значить, у той же орган. Проте залежно від того, чим займається компанія, органи ці можуть відрізнятися. Банки подають звіти в НБУ, акціонерні товариства — в Нацкомісію з цінних паперів та фондового ринку, страхові — в Нацкомфінпослуг.
Підприємства, за ст. 14 Закону про бухоблік мають розміщувати фінансову звітність на власному сайті (суспільно значущі (зокрема великі підприємства), фінансові установи та середні підприємства), оприлюднюють і звіт про управління (п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 №419).
Підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства оприлюднюють звіт не пізніше ніж 30 квітня. Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства оприлюднюють не пізніше ніж 1 червня року (п. 3 ст. 14 Закону про бухоблік).
Звіт про управління не подається до органів ДПС разом з декларацією з податку на прибуток
Це питання, зокрема, роз’яснено листом ДФСУ 19.02.2019 № 5491/7/99-99-15-02-01-17.
Як зазначено у листі, фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ПКУ платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною. Загальні вимоги щодо подання фінансової звітності, настанови щодо її структури та мінімальні вимоги щодо її змісту встановлено МСБО 1. Згідно з пунктом 10 МСБО 1 повний комплект фінансової звітності повинен містити такі складові:
• звіт про фінансовий стан на кінець періоду;
• звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період;
• звіт про зміни у власному капіталі за період;
• звіт про рух грошових коштів за період;
• примітки, які містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення.
Звіт про управління, консолідований звіт про управління, звіт про платежі на користь держави та консолідований звіт про платежі на користь держави не є складовими фінансової звітності і, відповідно, обов’язку подання таких звітів до контролювальних органів разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств законодавством не визначено.
Відповідальність
На виконання вимог оновленої редакції Закону про бухоблік в Кодексі України про адміністративні правопорушення з’явилась окрема стаття 16316 (чинна з 07.02.2019), яка передбачає адміністративну відповідальність посадових осіб підприємства за порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності у розмірі від 17 тис. гривень до 34 тис. гривень (від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Однак у розумінні стандартів бухгалтерського обліку (як П(С)БО, так і МСФЗ) звіт про управління не належить до складу фінансової звітності. Це самостійний документ, тому наразі достеменно не зрозуміло, чи поширюється на неподання Звіту з управління норма статті 16316 КУпАП та чи притягуватимуть до відповідальності саме за неопублікування звіту про управління.
Катерина Проскура, д-р екон. наук, сертифікований аудитор, судовий експерт КНДІСЕ
газета “АгроМаркет”, квітень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті
“АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою
https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та
суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
