Підживлювати озиму пшеницю після відновлення вегетації малоефективно, – вчені

Дослідженнями Інституту зрошуваного землеробства НААН встановлено, що у більшості випадків перенесення підживлення озимої пшениці, особливо на слаборозвинених посівах, на пізніші терміни – після відновлення вегетації, менш ефективне. 

Про це AgroTimes повідомив завідувач лабораторії неполивного землеробства Інституту зрошуваного землеробства НААН Анатолій Коваленко

«Це пов’язано з тим, що за пізнього підживлення в умовах недостатнього вологозабезпечення ґрунту добрива попадають в сухий ґрунт і не використовуються. Тому рослини тривалий час страждають від нестачі азоту, що призводить до формування низькопродуктивних посівів», – зазначив науковець.

Натомість, за словами Анатолія Коваленка, сильно розвинені та удобрені з осені посіви пшениці озимої, яка розміщена на парах, у яких весною кількість пагонів буде перевищувати 1500 шт./м², ранньовесняного підживлення не потребують. Тут важливо стримувати весняне непродуктивне кущіння, для чого підживлення краще перенести на початок виходу рослин у трубку, коли припиняється кущіння з розрахунку 30-45 кг д.р. азоту на гектар, а на зрошенні – 80-90 кг/га.

Читайте також:Із середини лютого озимину радять підживити азотом