В Україні небагато індиківників, і вони не конкурують між собою

В Україні все ще низька культура споживання індичого м’яса, проте з кожним роком індичатина набуватиме більшої популярності.

У цьому переконаний Ігор Трепаченко, власник ПП «Трепаченко», яке спеціалізується на індиківництві, пише журнал «Наше птахівництво».

Він наголосив, що ніша індичатини в країні все ще не заповнена. «І найближчим часом, я вважаю, не заповниться, бо цей бізнес потребує великих інвестицій і трудовитрат, – додав Ігор Трепаченко. – Він досить ризикований і складний. Нині навряд чи хто захоче інвестувати сюди дорогі кредитні кошти».

Значна частина індиківничих господарств – це закордонні інвестиції, зауважив він. «Сьогодні закордонний інвестор не вкладатиме кошти у цей бізнес – у нас він досить не захищений», – пояснив підприємець.

За словами Ігоря Трепаченка, на індиківничому ринку не так багато гравців, тому вони не конкурують між собою. «Кожен працює у своїх регіонах, і боротьба переважно спрямована на зменшення собівартості продукції, яку виробляємо, і це на тлі постійного зростання витрат на опалення, корми, заробітні плати тощо», – зазначив він.

В індиківництві існує яскраво виражена сезонність. «Основний пік реалізації індичатини припадає на новорічні свята, після яких настає тривалий спад аж до Великодня. Після нього знову спад – і так раз за разом», – розповів Ігор Трепаченко.

Як повідомлялося, українські виробники нішевого м’яса птиці мають працювати над географічною диверсифікацією експорту.

Довідка

ПП «Трепаченко» (Чернігівська область) утримує 76 тис. голів індиків одночасної посадки. Батьківське стадо налічує 5 тис. голів. Є забійний цех потужністю 500 тонн.