Як валютний чинник вплинув на торгівлю причорноморським зерном і чого слід очікувати.
Уже котрий рік поспіль Україна прагне досягти 100 млн тонн валового збору агропродукції, тим самим забезпечивши експортний потенціал на рівні 70 млн тонн. Однак попри позитивну динаміку сільгоспвиробництва, вітчизняний агробізнес вимушений долати непрості виклики як на внутрішньому ринку, так і на зовнішніх майданчиках. Зокрема, в умовах зміцнення курсу гривні збитків зазнали і трейдери, й сільгоспвиробники, й держава загалом…
Виклики сезону
Згідно з прогнозними балансами аналітиків ІА «АПК-Інформ», виробництво зернових і зернобобових в Україні в 2019/20 МР оцінюється в 72 млн тонн, а олійних — у 22,7 млн тонн. Таким чином, завдяки рекордному виробництву пшениці, ячменю та соняшнику, а також другому після рекордного обсягу валовому збору кукурудзи українські аграрії забезпечили врожай у 94,7 млн тонн. Власне, ще задовго до старту сезону всі учасники аграрного ринку усвідомлювали, що доведеться працювати в умовах «високий врожай — низькі ціни». Та виклики виявилися значно жорсткішими.
Так, у вересні поточного року гривня оновила більш ніж трирічний максимум курсу на рівні 24,08 грн/USD. Нагадаємо, що в Держбюджеті України на 2019 рік було закладено курс 29,4 грн/USD, а багато компаній бюджетували свою діяльність, заклавши 28 грн/USD. Відтак за середнього курсу (в липні-жовтні 2019-го) на рівні 25,13 грн/USD бізнес недоотримав у середньому 3 грн на кожному доларі. За оцінками ІА «АПК-Інформ», за 4 місяці 2019/20 МР з України було експортовано 11,5 млн тонн пшениці (за умовної середньої вартості однієї тонни зерна 190,1 USD), кукурудзи — 4,3 млн тонн (за 179,6 USD/т) і ячменю — 3,3 млн тонн (за 180,2 USD/т), тим самим забезпечивши валютну виручку на рівні 3,559 млрд доларів. Разом із цим недоотриманий прибуток досягнув 10,679 млрд гривень. І це лише за рахунок курсової різниці. Якщо врахувати, що ресурси для весняної посівної купували за курсу 26−27 грн/USD, обсяг недоотриманого прибутку буде більшим ще на 1−2 грн/USD. Плюс витрати на логістику, зберігання й обробку, які часто також лягають на плечі аграріїв…
Компенсували обсягами
На тлі високого глобального виробництва та зміцнення курсу гривні зерно українського походження стало дуже конкурентоспроможним і привабливим на світовому ринку. Разом із досить активним надходженням пропозицій від аграріїв це дозволило українським трейдерам вийти на рекордні темпи відвантажень зернових.
Найяскравіше ці тенденції ілюструє сектор пшениці, обсяги експортних поставок якої за 4 місяці сезону-2019/20 зросли більш ніж на 50% і, за оперативними даними, перевищили 11,5 млн тонн, досягнувши 62% від прогнозованого експортного потенціалу. Зазначимо, що в умовах зміцнення російського рубля й ослаблення євро на єгипетському ринку з причорноморською пшеницею посилено конкурує європейська (яка традиційно була дорожча за українську та російську). З урахуванням якісних характеристик зернової це дещо ускладнювало роботу українських експортерів, але вони проявили себе вельми активно.
Власне, вже не перший рік учасники аграрного ринку працюють у високоризикових умовах «курсового ралі».Усе це свідчить про перманентну зону непрогнозованості ринку. Попри перенасиченість інформаційного простору чинниками впливу й наявність інструментів для їх аналізу, стає дедалі складніше зрозуміти, яка з тенденцій візьме верх, яка з них відіграна ринком, а яка ні. Чи допомагає цей інформаційний потік торгівлі? Фактично це вже більше нагадує якусь рулетку – «пощастить/не пощастить», вгадаєш ціну або ні…
Тож і рекордний експорт пшениці з України — це, швидше, потреба компенсувати недоотримання гривневої маси додатковими обсягами продажів. Соняшник також активно продавали, бо вже кілька років утримується тенденція досить високих цін на початку сезону, а потім їхнє різке зниження. Як зауважила директор із продажу агрокомпанії HarvEast Тетяна Алавердова, все це негативно впливає на фінансове здоров’я компаній та йде врозріз з усіма бюджетами та планами. Наскільки істотним був цей вплив, покаже закриття фінансового року.
Конкуруємо. За якістю і ціною
З урахуванням співвідношення гривні й рубля, який також зміцнювався (нехай і не настільки суттєво), Україна й Росія перебували у плюс-мінус рівних умовах. Набагато більший вплив на конкурентоспроможність мало питання якості пшениці.
На початку сезону російські трейдери «пригальмували» відвантаження пшениці через виявлені проблеми з натурою. Ситуація, що склалася, дала українським зерновим певні переваги, завдяки чому вони більш активно продавалися. Потім російські трейдери хотіли отримати премію за нестандартно високий білок, та поточного року імпортери не були готові доплачувати за партії м’якої пшениці з протеїном 16%. Скажімо, Єгипет, по суті, не платить премію за більш високий білок. А для Євросоюзу, де таки можна отримати премію за якість, вартість російської пшениці є завищеною (як порівняти з цінами на внутрішній експорт між країнами ЄС).
Підзаг. Що у перспективі?
Раніше агрокомпанії хеджували свої ризики від можливого зниження курсу гривні. Тобто у них були контракти з прив’язкою до курсу долара, а цьогоріч потрібно було йти за зворотною схемою і фіксуватися у гривні. Дрібні фермери, які не експортують вантажі, на якихось етапах навіть вигравали, оскільки вони, по суті, були прив’язані до поточного курсу гривні (щоправда, це лише в короткостроковому періоді). Загалом через курсову різницю практично всі гравці ринку недоотримали величезні суми грошей.
Чи можна запобігти таким втратам у майбутньому? Фундаментальні чинники вже не настільки сильно впливають на ситуацію на локальних ринках, як це було раніше, зауважує незалежний експерт Олег Левченко. За його спостереженнями, навіть звіти USDA вже не настільки даються взнаки волатильності ринку, а іноді ситуація розвивається всупереч їхнім оцінкам і прогнозам. Натомість основний прибуток фермера та трейдера — на постачанні за ланцюжком «елеватор — порт». А все, що далі, — вся ця «паперова торгівля» стає дедалі більше закритою.
Мінімізувати ризики можна. Але вартість банківського інструменту хеджування коливань курсу гривні за повернення ПДВ становить 17−18% річних, і щоб прорахувати економічну доцільність угоди, зважаючи на термін користування кредитними коштами, потрібні грамотні фінансові аналітики. Тому навряд чи хтось цим користується. Крім того, залежно від закладеної трейдером калькуляції під час купівлі зерна за гривню, є можливість заробити на зміцненні гривні.
Рентабельність знижується
Кульбіти валютного курсу, які ми спостерігали упродовж минулих років, виробили в учасників ринку кілька стійких рефлексів: тримати заощадження в доларах і купувати все необхідне по можливості завчасно. Разом із тим, як зауважує керівник аналітичного відділу та брокер компанії Atria Brokers Христина Серебрякова, фермери і трейдери вже звиклися з тим, що традиційне зміцнення гривні припадає на сезон проведення польових робіт. Фермери, що мають активи в доларах, зазнали суттєвих втрат через зміцнення курсу гривні. Та вартість сівби/збирання залишилася на колишньому високому рівні, бо продавці ЗЗР поповнювали асортимент ще за високим курсом. Такий поворот подій знизив рентабельність виробництва, яка і без того вже була вражена нижчими в цьому сезоні закупівельними цінами на пшеницю/кукурудзу/ячмінь у порівнянні з минулим роком через високий урожай. Разом із тим більш висока врожайність ключових культур компенсує втрати фермерів. Найбільші втрати рентабельності поки спостерігаються щодо кукурудзи (через низькі світові ціни), а також сої (через зниження врожайності в порівнянні з минулим роком і скасування відшкодування ПДВ). У свою чергу, щодо соняшнику, пшениці (особливо фуражної, через обмежену кількість її пропозицій) і ячменю ситуація є кращою.
Що ж до експорту, то вплив валютного чинника розмиває наявність великої кількості інших складових. Український урожай пшениці, кукурудзи та ячменю в 2019/20 МР є високим. Через це експорт пшениці та ячменю з України за липень-жовтень 2019/20 МР зріс на 54% і 21% на рік — до 11,6 млн тонн і 3,3 млн тонн відповідно. Врожай зернових в Європі та Росії також є великим, що тривалий період часу мало тиск на ціни і посилювало конкуренцію. Додався ще й фрахтовий чинник. Ставки на морське транспортування ввійшли в період сезонного зростання. Імпортери причорноморської зернової ще не можуть змиритися з тим, що цінове дно досягнуто і у продавців просто немає можливості для низьких цін.
***
Нехай там як, усі гравці українського аграрного ринку відчули на собі вплив валютного чинника: хтось виграв, хтось програв, хтось більше, хтось менше. Попри різноманітність банківських і біржових інструментів хеджування ризиків, ключовим у цьому питанні є неможливість прогнозованості ситуації.
У затверджених урядом макрофінансових показниках на 2020−2022 рр. вказано два варіанти розвитку подій в Україні.
За оптимістичним — зростання ВВП у 2020 році і прогноз курсу долара США в Україні мають становити 4,8% і 24,8 грн/USD відповідно, в 2021 році — 5,5% і 23,9 грн/USD, а в 2022-му — 6,5% і 24,2 грн/USD. Консервативний (чи то пак, менш оптимістичний) прогноз передбачає зростання української економіки на 3,7% й курс 27 грн до долара.
Втім, за результатами проведеного НБУ щоквартального опитування топменеджерів компаній більшість із них прогнозує 27,96 грн/USD, і лише третина — менш як 27 грн/USD.
Анна Танська
керівник відділу зернових та олійних ринків ІА «АПК-Інформ»
газета “АгроМаркет”, грудень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті
“АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою
https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та
суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
