Які новації чекають платників податків, що здійснюють операції з нерезидентами й застосовують норми міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування
У серпні 2019-го Україна надала Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) на зберігання документи про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (далі — MLI). Конвенція набуде чинності 1 грудня 2019 року. Застосування положень Конвенції до двосторонніх угод України про уникнення подвійного оподаткування може початися з 1 січня 2020 року.
Формально MLI — це угода, приєднавшись до якої, країна отримує змогу одночасно внести зміни до всіх або деяких чинних міжнародних договорів (конвенцій) про уникнення подвійного оподаткування. Тобто це унікальний механізм, покликаний модифікувати численну кількість двосторонніх угод з країнами, які також долучилися до Угоди MLI, уникнувши таким чином тривалих процедур індивідуального перегляду кожної з них у двосторонньому порядку. Так, Україна задекларувала намір змінити 77 чинних договорів про уникнення подвійного оподаткування (зокрема, з Кіпром, Чехією, Нідерландами, Великою Британією, ОАЕ).
Після ратифікації MLI автоматично будуть внесені зміни до текстів визначених міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування України з іншими країнами.
Виходячи з міжнародної практики імплементації плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), якої дотримується й Україна, обраний мінімальний стандарт MLI включає такі дії:
1. MLI доповнить міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування «тестом основної мети» (далі — Principal Purpose Test або скорочено PPT), відповідно до якого платники податків зможуть застосувати пільгові ставки тільки за умови, що отримання таких пільг не є однією з основних цілей будь-яких операцій, які прямо або опосередковано пов’язані із застосуванням таких пільг.
2. MLI удосконалить процедуру взаємного узгодження в разі, якщо дії країн — учасниць міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування привели до оподаткування не відповідно до положень такого договору: платники податків зможуть звернутися до компетентних органів кожної з країн — учасниць Конвенції для такого узгодження.
Таким чином, тест основної мети (PPT) здійснюється в рамках шостого кроку плану BEPS — Prevent treaty abuse та Конвенції MLI з метою визначення допустимості застосування платником податків податкових пільг і преференцій. Текст має виявити ризики застосування платниками податків прийомів агресивного податкового планування та розмивання податкової бази. Контроль за належним виконанням тесту основної мети покладається на податкові органи.
Відповідно до вимог MLI умовами міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування відносно застосування передбачених ними пільг має бути передбачено, що пільги за податковою угодою не надаватимуться стосовно прибутку чи капіталу, якщо за результатами РРТ є підстави вважати, що отримання такої пільги було однією з основних цілей транзакції/операції або створення структури. Проте пільга надаватиметься у випадку, якщо її надання за наявних обставин відповідатиме цілям і завданням положень відповідного міжнародного договору.
Алгоритм дій податкових органів під час перевірки дотримання платником податків тесту основної мети при здійсненні операцій з нерезидентом та застосуванні норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування наведений на рис.1.
Рис.1. Алгоритм застосування тесту основної мети:
Таким чином, з метою перевірки правильності оподаткування платниками податків операцій з нерезидентами, до яких застосовані норми міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, податковому органу необхідно встановити наявність господарської мети у здійснюваній операції з нерезидентом. В подальшому може бути 2 результати аналізу:
За очікуваннями, тест основної мети, безперечно, буде потужним інструментом для контролювальних органів у протидії застосування в Україні міжнародних схем розмивання податкової бази. Інспектори зможуть отримувати більш розширену інформацію стосовно, наприклад, структури власності та корпоративної структури платника податків, способу досягнення резидентського статусу, порядку прийняття рішень (бенефіціарність) відносно отриманого доходу від транзакції, цілі здійснених виплат тощо. Результатом такого аналізу буде висновок щодо надання чи відмови у наданні податкової пільги.
Тест має почати діяти в Україні після ратифікації MLI Конвенції, що має відбутися до кінця 2019 року. В іншому випадку Україна ризикує опинитися в чорному списку ЄС.
Формально тест основної мети передбачає виконання платниками податків трьох тестів для того, щоб визначити правомірність отриманої податкової пільги, передбаченої умовами міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування:
Суб’єктивний тест. Передбачає визначення, чи є отримання податкової переваги основною або однією з основних цілей господарської операції, здійснюваної платником податків.
Об’єктивний тест. Передбачає, що надання податкової переваги платнику має здійснюватися «відповідно до цілей і задач міжнародної угоди». Це означає, що має виконуватися як перша основна ціль міжнародної угоди про уникнення подвійного оподаткування — запобігання подвійного оподаткування, так і друга ціль — запобігати уникненню та ухиленню від оподаткування.
Тест звичайної економічної діяльності. Передбачає, що угоди або інші дії платника податків мають бути здійснені в рамках його звичайної економічної діяльності. Під формулюванням «угоди або інші дії платника податків» маються на увазі будь-які угоди, домовленості, схеми, транзакції або серії транзакцій, незалежно від того, чи вони мають правові наслідки. Важливе значення має те, чи є такі угоди або дії платників податків «штучними» за своїм характером, тобто чи відповідають угоди економічним реаліям.
У MLI передбачається також можливість державам висловити певні застереження щодо застосування PPT. Зокрема і Україна під час підписання Протоколу до приєднання до MLI висловила одне з застережень щодо застосування PPT, яке передбачає, що резиденти України матимуть право на переваги, передбачені міжнародними договорами, якщо компетентний орган держави — джерела виплати доходу встановить, що така перевага була б надана навіть за відсутності вчиненої такою особою угоди, яка не відповідає PPT. Таке застереження передбачає також попередні консультації між компетентними органами держав-членів щодо надання податкових переваг платникам, навіть якщо така операція не відповідає PPT. Відповідно, за результатами таких консультацій платнику може бути надана податкова перевага, передбачена міжнародною конвенцією. Разом з тим механізм отримання такого висновку компетентного органу і проведення консультацій з компетентними органами інших держав наразі не визначений в українському законодавстві. Відповідні застереження, висловлені Україною, будуть застосовуватися до міжнародних договорів з іншими державами, якщо такі держави також погодилися на застосування одних і тих самих застережень, передбачених MLI.
***
Приєднання до MLI і застосування правила PPT може викликати складнощі через відсутність відповідної судової практики та роз’яснень податкових органів. Тому українським та іноземним компаніям слід переглянути свої бізнес-моделі на предмет дотримання PPT, зробивши наступні кроки для зменшення ризиків донарахувань податкових зобов’язань з боку податківців:
1) виокремити комерційні причини розташування у тій чи іншій юрисдикції;
2) впевнитися, що керівні органи компанії складаються з резидентів країни, де така компанія розташована, і такі резиденти достатньо кваліфіковані для виконання своїх функцій;
3) забезпечити компанію засобами, необхідними для виконання своїх функцій;
4) впевнитися, що компанія має право на отримання доходу і визначає його подальшу економічну долю;
5) попередньо проаналізувати здійснені транзакції на предмет того, що отримання податкової переваги не є однією з основних цілей таких транзакцій.
Катерина ПРОСКУРА
газета “АгроМаркет”, вересень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
