Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Чого бракує біржовій торгівлі

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:

або Чому українські аграрії досі не мають змоги впливати на ціни окрім як стримувати продаж сировини

Український агросектор демонструє стале зростання обсягів виробництва протягом останнього десятиліття. І хоча обсяги виробництва все ще досить сильно залежать від погоди та кліматичної ситуації, однак за допомогою сучасних технологій вирощування та оптимального використання ресурсів аграрії навчилися навіть за найнесприятливіших умов отримувати високий рівень валового збору. Але чи цього достатньо, щоб бути заможними?

Ще б ефективно продавати…

У сфері торгівлі вітчизняна агроспільнота наразі ще не досягла вершин, однак найактивнішим ця проблема не дає спокою. Вони реально докладають якихось зусиль, аби досягнути успіху. Втім, до прозорої біржової торгівлі майже ніхто не прагне. Спілкуючись із потужними трейдерськими компаніями й з аграрними виробниками, майже від усіх я чув тезу про те, що «біржова торгівля конче потрібна і колись всі будемо торгувати через біржу, однак зараз треба виходити з тих реалій що є сьогодні».

Але ж чомусь у США ще 5 століть тому сільгоспвиробники розуміли переваги створення прозорого механізму торгів, що не потребував значних затрат, а навпаки — давав серйозні переваги для утворення нових контактів та налагодження бізнес-зв’язків. З плином часу ті ринкові відносини еволюціонували та перетворили звичайні ринки на сучасне місце біржової торгівлі, де торги деривативами на сільгосппродукцію більше подібні до торгів цінними паперами та є об’єктами інвестицій, аніж проста торгівля сільгосппродукцією. Сучасність біржової торгівлі демонструє всім його учасникам можливість хеджування ризиків, перерозподілу фінансових потоків, залучення додаткових інвестицій та, зрештою, створення умов для найбільш ліквідного ринкового середовища, яке дасть змогу формуватися цінам на умовах вільної конкуренції.

Інша країна — інші закони

Українські аграрії досі не мають змоги впливати на ціни окрім як стримувати продажі сировини. Це можна прослідкувати за тим, як відбувається реалізація ріпаку. На внутрішньому ринку ціни почали знижуватися через очікування високого врожаю соняшнику, а на європейському біржовому ринку котирування ріпаку навпаки зростають, через збільшення потреби в олійній. Негативні показники валового збору в деяких європейських країнах підтримують зростання цін в Парижі, а нашим виробникам залишається тільки вдосконалюватися в методах зберігання (яке, до речі, теж коштує грошей). Було б добре використати механізм стримування продажів й по кукурудзі, але обсяг її виробництва в поточному році настільки високий, що, на жаль, це можна робити тільки теоретично.

На жаль, не можна поки що говорити й про комплексну державну підтримку розвитку товарного біржового ринку. Під тиском потужного лобі на розгляді законопроєкт №9035 «Про ринки капіталу», в якому до повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку віднесено регуляцію й товарного біржового ринку. Чим керувалися законотворці, коли прописували в законопроєкті повноваження Комісії? Для мене це загадка, бо навіть у найрозвиненішій країні — США, де біржові торги мають найбільшу ліквідність та є орієнтиром на міжнародному ринку, існують окремі комісії для фондового ринку Security Exchange Comission (SEC) та комісія з торгів товарними ф’ючерсами (CFTC). Кожна з цих комісій займається регулюванням, розвитком та наглядом за дотриманням принципів прозорості біржових торгів. Саме в такому порядку…

В Україні все навпаки

Замість розвитку та регулювання фондового ринку, Нацкомісія довела фондовий ринок України до скорочення у понад 5 разів за обсягами торгів. Частка торгів акціями українських компаній становить мізерні частки від загального обсягу торгів. В основному на фондових біржах України торгуються державні облігації, що не може свідчити про здорове функціонування ринку. Якщо ж відбудеться так, що позиції Нацкомісії посиляться, то слід очікувати зниження обсягів торгів на біржах, скорочення конкуренції між ними, а також погіршення найважливішого параметра — зниження прозорості товарного біржового ринку.

Обсяг тіньової економіки в Україні оцінюється приблизно у 50% ВВП, а в разі погіршення стану товарного біржового ринку можна очікувати суттєвого збільшення частки тіньового сектору, адже інвестори, які до цього проводили торговельні операції через товарні біржі, боятимуться непрогнозованих дій регулятора, а тому для них буде простіше проводити позабіржові операції, аніж прозоро вести бізнес. Розвиток за принципом «крок за кроком» найкраще підходить для розвитку біржової торгівлі в Україні, а намагання побудувати «комунізм в окремо взятій державі» нагадує спроби більшовиків в аграрній країні обігнати за темпами розвитку капіталістичні країни Заходу. До чого це призвело — ми всі вже знаємо.

Анатолій СТОЯНОВ

газета “АгроМаркет”, вересень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
АгроМаркет
АгроМаркет
АгроМаркет
12
Статті з журналу:
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: