Контроль кишкового спірохетозу птиці ґрунтується на суворому біозахисті

Кишковий спірохетоз птиці може набути суттєвого поширення, враховуючи суттєві зміни, що мають відбутися найближчими роками щодо поступового скорочення утримання птиці в клітках.

У клітках кури зазвичай відокремлені від свого посліду, внаслідок чого мають кращу продуктивність і меншу захворюваність на інфекційні хвороби, ніж кури з вільним вигулом. Тому моніторинг кишкового спірохетозу птиці за цих умов набуватиме все більшої актуальності.

Протимікробні засоби, що ефективно застосовують із питною водою для контролю кишкового спірохетозу птиці, містять тіамулін (важливо уникати токсичної комбінації з іонофорами), лінкоміцин або окситетрациклін.

Лікування інфікованих стад вимагає припинення використання яєць протягом періоду виведення антибіотика.

Раціон курей слід досліджувати на визначення кількості пшениці, а також продуктів, що можуть спричиняти рідкі фекалії.

Контроль кишкового спірохетозу птиці не є специфічним і ґрунтується на суворому біозахисті, щоб уникнути потрапляння збудника в стадо й запобігти його поширенню між різновіковими групами птиці.

Довідка

Кишковий спірохетоз птиці – інфекційна хвороба, за якої відбувається колонізація ентероцитів цекальних відростків і/або прямої кишки спірохетами різних видів. Уражуються кури й інша птиця, у яких спостерігається тривала діарея та зниження рівня несучості.