За кишкового спірохетозу птиці на 5-10% падає виробництво яєць

Найпоширенішою клінічною ознакою кишкового спірохетозу птиці (АІS) є переривчаста хронічна діарея, що спостерігається у 5-20% курчат стада.

Буро-жовті випорожнення з великою кількістю слизу, у якому реєструють 15% збільшення вмісту води й ліпідів, мають неприємний запах. Іноді послід складається з сухих фекалій і білих уратів.

У птиці спостерігають забруднення клоаки, а також підстилки, обладнання та яєць. Брудні яйця вилучають із харчового ланцюга. Виробництво яєць може також бути зменшеним на 5-10%. Погіршується і якість яєць: зменшення ваги, погана якість шкаралупи тощо.

Пташенята, що вилупилися від ураженої селекційної птиці, затримуються у рості й розвитку. Через деякий час у постраждалої птиці змінюється вигляд гребінця.

Інфікованість стада з вільним вигулом і птиці з природним утриманням і вільним вигулом становить приблизно до 90%, а в несучок, яких утримують у клітках, – 76%.

Розвиток інфекції за умови вільного вигулу птиці може сягати до 22 тижнів. Він виникає після того, як птицю випускають на майданчики. Серед курей, яких утримують у клітках, інкубаційний період може бути тривалішим, але більшість у стаді стає інфікованою.

Уважається, що мухи є важливими механічними переносниками збудника кишкового спірохетозу птиці з фекалій у корм. Іншими потенційними переносниками, що викликають загрозу інфікування у місцях утримання курей, є гризуни, особливо щури. Дикі птахи також є потенційними носіями Brachyspira.

Довідка

Кишковий спірохетоз птиці – інфекційна хвороба, за якої відбувається колонізація ентероцитів цекальних відростків і/або прямої кишки спірохетами різних видів. Хвороба уражує курей та іншу птицю.