Трейдери намагаються вдосконалювати взаємодію з покупцями й обережно оцінюють перспективи нового сезону.
Нестабільність — один з найбільших викликів у роботі зернових трейдерів. Та в умовах торговельної війни таких гігантів, як США та КНР, Україна може мати і певні переваги. Головне — вчасно ними скористатися і представити належну якість. Про ризики й виклики йшлося під час торговельної панелі IV Міжнародної конференції Grain Ukraine. Звісно ж, передусім говорили про тенденції нинішнього сезону.
— Оскільки ми торгуємо в Африканському регіоні (Алжир, Туніс) і регіоні МENA, основний виклик, що, я думаю, буде актуальним і в новому сезоні, — це політика, — вважає Хазем Сакер, старший трейдер Promising International Trading Co. DMCC (він 15 років працює на продовольчому трейдинговому ринку). — Змінюються політичні уряди у Судані, є напруга в інших країнах. Треба бути терплячим і гнучким. Раджу досягнути максимального рівня терпіння із вашими покупцями.
— Торік була гідна конкурентна боротьба, особливо по кукурудзі, і ми подолали багато викликів, — зауважує Роман Русаков, Black Sea трейдер Olam International. — Основний — це керування логістичними питаннями. Коли заходиш на хороший ринок, слід відстежувати і підтримувати позиції. По кукурудзі мали дуже високі результати, навіть побили свій власний рекорд. Тому основний виклик цього року — також кукурудза.
— Усі наші виклики сконцентровані в Україні, — каже Олена Зирянова, директор Engelhart CTP Ukraine. — Найбільш складним ринком нинішнього сезону стала Індонезія і, можливо, Індія, якщо говорити про олійні культури. По цих країнах нам потрібна підтримка Мінагрополітики.
— Виклики — це не обов’язково погано, — наголошує Васіле Варварой, генеральний директор регіону Дунай/ Україна компанії Cargill. — Зараз важливо зрозуміти, на що саме ми можемо зреагувати. Також ми прагнемо побачити зміни з логістичною проблемою в Україні. Постійно потрібно боротися за ті обсяги, що ми перевозимо, правила з боку перевізників постійно змінюються, — усе це шкодить усьому ринку, не лише нашій компанії. Всі учасники зазнають втрат. Логістика — те питання, з яким ми повинні розібратися.
Модератор дискусії, керуючий директор TRADAIDE, Іванна Доріченко поцікавилася думкою спікерів щодо цін і прогнозів урожайності, які постійно змінюються. На думку Васіле Варварой, питання не в тому, щоб запобігти цим змінам (оскільки ніхто не може передбачати майбутнє дуже точно), — потрібна диверсифікація й ефективне керування ризиками. Утім, на заваді часто постають не зовсім виважені фермерські рішення, наприклад концентрація на виробництві кукурудзи. Так, декотрі клієнти з Румунії продають свою продукцію (хоча й великими обсягами) лише раз на рік. Натомість можна домогтися стабільності, скориставшись відповідними інструментами і консалтингом. Такої ж думки і Хазем Сакер. За його словами, стимулювати фермера можна не лише ціною. Аби знизити ризики фермерів, трейдери можуть пропонувати їм вдалі фінансові рішення. Передусім має бути розуміння, коли найкраще продавати. Загалом, як зазначали всі учасники дискусії, навряд чи є спосіб стовідсотково передбачити поведінку ринку — можна хіба що перестрахуватися. На переконання Романа Русакова, трейдери повин ні бути терпля чими, оскільки більшість шансів, які випадають, є потенційно надійними. Втім, у світі дуже багато різної пшениці, тож, зважаючи на баланс, слід бути реалістами…
За словами трейдерів, цьогоріч скарг на українське зерно практично не було. Це гарний знак, що держава ставить правильні вимоги до якості. Як зауважив Васіле Варварой, якщо є скарги на якість збіжжя в точці відвантаження, слід ретельніше вибирати постачальника. А показники, зазначені в сертифікаті якості, мають дійти до кінцевого споживача. Власне, вже зараз українське зерно може конкурувати з французьким та німецьким і скоро зможе скласти конкуренцію Австралії, Аргентині та США.
Щоправда, у новачків-експортерів часто відсутнє розуміння, яка повинна бути кількість кінцевого продукту на певній території. Оптимальний шлях — скористатися досвідом тих, хто вже заходив на цей ринок. «Слід розумітися на тому, що постачаєш, і вся продукція має бути гарної якості», — наголошує Олена Зирянова. «Треба стежити за своїми витратами, — додає Роман Русаков. — Повинен бути певний запас, інакше не буде можливості належно себе презентувати. Враховуючи, що ринки з року в рік ускладнюються, іншої нагоди може і не бути. Будьте сміливими, але разом із тим обачними». Як каже Васіле Варварой, не варто дозволяти очікуванням впливати на рішення. Комусь, можливо, здається, що трейдинговий ринок — це дуже легко. Але, стартуючи, треба бути готовим ще років десять опановувати мистецтво трейдингу.
Основна частка українського експорту йде на ринки країн, що розвиваються (а вони дуже чутливі до зміни цін). Серед позитивів азійського вектору — передусім набагато більші можливості, зокрема вихід на австралійський ринок через Тайвань і Китай. Азійський та африканський регіони вирощують власне зерно, цьогоріч воно дуже-дуже погане, в чому Хазем Сакер вбачає позитивні передумови для нарощування потенціалу українського зерна в Африці — на рівні 6,5% (торік частка експорту до Південної Африки становила приблизно 4,5%). Крім того, Україна має шанс «відкрити» Алжир та Туніс, де відбулися реформи і є великий попит на імпортне зерно. Та оскільки це сформує велику конкуренцію, експортерам доведеться бути гнучкими і реалістичними щодо цінової політики. Крім того, як зазначив Роман Русаков, конфлікт США й Китаю відкриває нові можливості для розширення співпраці України з Китаєм. Ситуація буде більш зрозумілою за кілька місяців, тож основне — тримати руку на пульсі. За словами Васіле Варварой, запорукою фінансового успіху є передусім сталий розвиток. Саме він допоможе Україні зміцнити свої конкурентні переваги і сформувати виграшну стратегію.
Олександра Кравченко
газета “АгроМаркет”, червень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
