Бур’яни на винограді конкурують з кущами за вологу у ґрунті

Забур’яненість промислових насаджень винограду комплексно впливає на їх продуктивність і тривалість експлуатації.

Багатовидовий склад та постійна присутність бур’янів серед насаджень винограду й значні популяції домінантних видів зменшують морозостійкість кущів, конкурують із ними за вологу у ґрунті й ускладнюють майже усі технологічні прийоми догляду за насадженнями.

До того ж бур’яни – це ще й прихисток для багатьох шкідників і хвороб, джерело токсичних для винограду речовин.

Екологічні дослідження останніх десятиліть довели, що бур’яни є важливою ланкою в збереженні родючості ґрунту, адже перехоплюють й утилізують значну частину вивільнених, проте не використаних виноградом елементів живлення ґрунту.

Після закінчення вегетації бур’яни повертають акумульовані поживні речовини в ґрунт, сприяючи постійному обігу біогенних сполук. Вони повертаються у ґрунт у вигляді свіжої органічної речовини.

У промислових насадженнях винограду, що культивуються на супіщаних чорноземах Лівобережного Нижньодніпров’я (Нова Каховка), видовий склад бур’янів залежить від віку виноградників.

Забур’яненість насаджень старших за 20 років формується 68 видами бур’янів, що належать до 19 ботанічних родин.

Серед молодих насаджень видовий склад бур’янів значно бідніший і представлений 25 видами з 12 ботанічних родин, пропорційність видового складу бур’янів не порушено.

Незалежно від віку насаджень, загалом домінують угрупування дводольних бур’янів, частка яких – понад 86%.

Попри різноманітний видовий склад бур’янів у виноградниках, специфічної забур’яненості вони не утворюють, й у різних співвідношеннях усі вони трапляються на посівах зернових, кормових, технічних та овочевих культур.

Незалежно від технологічних прийомів регулювання забур’яненості, на початковому етапі розвитку винограду у складі біолого-ценотичних угрупувань бур’янів минулорічна спадщина коливається в межах 40-67,3%.

AgroTimes