Органічні добрива з виноградних лоз: плюси і мінуси
Заорювання січених виноградних лоз у ґрунт (біоконверсія) забезпечує ділянку органічною речовиною. Таким чином ще можна скоротити кількість проходів техніки у винограднику та запобігти ущільненню ґрунту, адже клубок зрізаної лози не потрібно виштовхувати на дорогу.
Заорювання як альтернатива спалюванню лози скорочує викиди вуглекислого газу в атмосферу. При цьому витрати техногенної енергії на внесення у 3,75 раза менші порівняно з гноєм.
Внесення в ґрунт подрібнених лоз нормою до 45 тонн/га зменшує популяцію бур’янів на 29-31%. Водні витяжки з виноградних лоз у концентрації 0,1-10% на 55-70% зменшують проростання насіння бур’янів.
Разом із тим біоконверсія несе й загрозу: біологічно активні сполуки, що утворюються внаслідок розкладу заораної у ґрунт лози, впливають на кущ.
Ця взаємодія відома під назвою алелопатія і вважається основною причиною ґрунтовтоми.
Заорювання великих обсягів виноградної лози може негативно впливати на приживлюваність і розвиток повторно закладених плантацій, на тривалість і продуктивність їх експлуатації.
Перед тим, як вносити добриво з лози, слід ретельно дослідити фітосанітарний стан виноградника. Адже разом із лозою у ґрунт потрапляє величезна кількість різноманітних збудників хвороб.
Додати коментар