Епіцентр Агро приєднався до пулу вітчизняних латифундистів кілька років тому. І хоч багато хто досі асоціює компанію тільки з однойменною національною мережею торговельних центрів, аграрний напрям «Епіцентр К» — у десятці найбільших агрохолдингів України й показав високу ефективність ведення агробізнесу.
Нині багато говорять про рекордну кількість зерна, яке зібрали цьогоріч українські аграрії. Втім, рекорди бувають різні. Спробуємо на прикладі аграрного напряму ГК «Епіцентр К» з’ясувати, чому виробничі показники окремих компаній набагато вищі за середньостатистичні.
Трохи цифр для початку. За результатами жнив, валовий збір кукурудзи у бункерній вазі на агропідприємствах Групи становив 501 тис. тонн, озимої пшениці — 138,9 тис., соняшнику — 123,4 тис. тонн. Урожайність кожної з перелічених сільгоспкультур у холдингу, якщо порівняти із середніми показниками по Україні, в 1,5– 1,6 раза вища: 6,04 т/га — пшениці, 3,47 т — соняшнику та 12,16 т/га — кукурудзи — замість задекларованих у чиновницьких звітах показників на рівні 3,8 т/га, 2,27 та 7,59 т/га відповідно.
Оптимальний формат
Основне завдання керівника аграрного напряму ГК «Епіцентр К» Василя Мороза — постійне підвищення ефективності менеджменту й виробничих показників компанії. «Нам цікаво заробляти більше», — наголошує він. І зауважує, що ефективність у веденні агробізнесу компанія вибудовує на «двох стовпах»: досягненні найкращих результатів урожайності та найвищих показників прибутковості за умови оптимізації ресурсів — від інвестиційних витрат до виробничих процесів на місцях. Як каже пан Василь, до всього треба підходити виважено та з розумом: надмірна економія часом може обернутися ще більшими втратами. Відтак, аби убезпечити себе, доводиться чітко планувати й прораховувати різні варіанти, орієнтуватися не лише на високу врожайність, а й на світові ціни та ринкову кон’юнктуру.
Наразі компанія має в обробітку понад 111 тис. гектарів землі у п’яти областях — Вінниччині, Хмельниччині, Тернопільщині, Черкащині та Київщині. Відбувається формування структури, всі ланки якої — від керівництва до пайовиків — націлені на результат, тісно співпрацюють і мають добрі матеріальні стимули.
Структурно сільгосппідприємства розподілено на кластери — Вінницький, Західний, Центральний і «Кряж», кожен із яких об’єднує 30–35 сіл зі схожими погодно-кліматичними умовами в одній природній зоні. В операційній діяльності кластери використовують переважно власні кошти, які отримують від продажу продукції. Інвестування масштабних проектів здійснює «Епіцентр К», оскільки аграрний напрям тільки розвивається.
«Задля підвищення ефективності керування земельним банком влітку відбувся перерозподіл наших угідь із трьох на чотири виробничих кластери, кожний обсягом від 20 до 30 тис. гектарів. Така площа є оптимальною для ефективного керування однією командою», — каже Василь Мороз.
Гарантований прибуток
Оскільки потенціал природної родючості ґрунтів обмежений, підвищувати загальний рівень ефективності виробництва допомагають наука й інновації. Нинішнього сезону холдинг успішно поєднав роботу потужної сільськогосподарської техніки, класичних агротехнологій з елементами точного землеробства. Сучасні трактори, сівалки, обприскувачі й інші причіпні механізми, у придбання яких компанія ще на початку 2018 року інвестувала 665 млн гривень, дозволили оптимізувати витрати та строки під час агротехнічних робіт навесні. Зокрема, сівбу ярого клину провели всього за два тижні замість традиційних 3–4.
«В умовах, коли у квітні деякі регіони відразу перейшли із зими в літо, кожна додаткова доба посівної неминуче зменшувала шанси отримати добрі сходи. Застосування високопродуктивної техніки покращило якість виконання робіт. Зменшивши кількість проходів нових агрегатів, ми змогли ліпше підготувати ґрунт і якісно закласти насіння», — пояснює Василь Мороз.
Цьогоріч на кластерах скоригували структуру посівів у рослинництві: зосередилися на тому, що гарантовано приносить експортний прибуток — пшениці та кукурудзі. Також вирощують соняшник. Загалом під цими трьома сільгоспкультурами майже 100 тис. гектарів. Окрім них, невеликі площі відвели під ріпак. А ось від експериментів з нішевими культурами відмовилися. Щоб стабільно на них заробляти, треба досконало розумітися на специфіці їх вирощування. «Знайти покупців на горох, який коштує 200 дол./т максимум, набагато складніше, ніж на зерно, тому ми обираємо надійніший шлях для отримання прибутків», — додає керівник агронапряму.
Чинники врожайності
Ефективність господарювання залежить від правильного та своєчасного виконання агротехнічних операцій. Тож завдання, що постає перед аграріями, — встигнути з передпосівним обробітком ґрунту восени. На жаль, через брак обігових коштів дехто переносить ці операції на весну.
«Ми намагаємося навесні менше „рухати землю” — перед сівбою тільки закриваємо вологу, аби на початок вегетації в метровому шарі ґрунту її було до 260–280 міліметрів, — розповідає Василь Мороз. — Це забезпечує рослинам надійні сходи й дозволяє не втрачати кошти на пересіванні».
На полях без додаткового механічного обробітку, як показує практика, врожайність може бути вищою до 10%. Крім того, додатковий плюс до врожаю дає рання сівба, хоча іноді вона може бути нівельована заморозками. Вибір сортів насіння теж впливає на ефективність господарювання — посухостійкі гібриди мають на 10–15% вищу врожайність. Щоб забезпечити рослини всіма елементами живлення й захисту, в господарствах холдингу застосовують безводний аміак, КАС, рідкі добрива. Зазвичай, як розповідає Василь Мороз, надають перевагу комбінованій системі ЗЗР.
Технології успіху
Упроваджуючи окремі елементи точного землеробства, вдалося зменшити негативний вплив «людського чинника» (відсутність перекриття, оптимізація маневру розвороту, зниження рівня втоми механізаторів тощо). Відтак продуктивність тракторів навесні збільшилася на 7–10% на добу. Тандем із сівалками Horsch Maestro (через ISOBUS) і використання функції відімкнення висівних секцій на перекритті та обсівах дали можливість зменшити витрати насіння на 3–5%.
Визнаючи ефективність технологій точного землеробства, в компанії наголошують, що навіть найпрогресивніші інновації дієві тільки за умов дотримання відпрацьованих роками технологій вирощування рослинницької продукції й насамперед своєчасного та якісного проведення польових робіт.
Звичайно, в компанії використовують сучасну безпілотну техніку й онлайн-моніторинг. Проте переконані, що перехід на інноваційні технології в жодному разі не скасовує головне правило агронома — бути присутнім у полі. Ось, скажімо, на Вінниччині відразу після сівби озимого ріпаку сталася злива, внаслідок чого глинистий ґрунт вкрився кіркою. «Комп’ютер показував чорну землю. Здавалося б, можна розслабитися й чекати на сходи, — згадує Василь Мороз. — Але ми вирішили перевірити, що відбувається в полі: розривши землю, агрономи побачили, що саме перешкоджає насінню, й одразу вирішили пересівати. Якщо б орієнтувалися тільки на дані віддаленого моніторингу, згаяли б час і могли отримати суттєві збитки».
Інвестиції в майбутнє
Вигідно продавати вирощений урожай протягом усього року допомагають власні потужності для зберігання зерна — Вінницький і Немі ровський елеватори, а також Закупнянське, Гніванське, Турбівське ХПП і «Переробник». Їхні сумарні потужності одноразового зберігання становлять 364 тис. тонн. Однак наявних потужностей на тлі рекордного врожаю недостатньо навіть для власних потреб. Через відсутність вільного місця на українських промислових елеваторах у компанії застосували силобеги. Це дозволить зберегти якість зібраного врожаю й виконати компанії контрактні зобов’язання перед постачальниками. На зберігання в пластикових «рукавах» кластери заклали близько 15% кукурудзи на Вінниччині та Київщині.
Звісно ж, це тимчасове рішення. Стратегією розвитку агрохолдингу передбачено розширення власного напряму зі зберігання. У 2018 році інвестиції в розбудову стаціонарного елеваторного господарства становили понад 2 млрд гривень.
Сьогодні на Вінниччині будують два нових елеваторних комплекси: Вапнярський елеватор на 200 тис. тонн зберігання зерна й Вендичанський елеватор на 120 тис. тонн. Одночасно тривають роботи з реконструкції та розширення потужностей на двох чинних елеваторах — Вінницькому, який має збільшитися на 70 тис. тонн (до 170 тис. тонн одноразового зберігання), та Закупнянському ХПП на Хмельниччині, що збільшиться з 46 до 106 тис. тонн.
В планах — побудова ще чотирьох нових елеваторів, після введення в експлуатацію нових та реконструйованих зерносховищ потужності з одноразового зберігання зерна в компанії суттєво зростуть.
Інший перспективний напрям, який підвищує загальну ефективність агрохолдингу, — розвиток насінництва. «З одного боку, вирощування насіння вимагає значно більших витрат на тонні проти кормового чи продовольчого зерна: ділянки мають бути під зрошенням, кількість агротехнічних операцій на них також більша. Проте це дозволяє значно збільшувати маржу», — каже Василь Мороз. Наприклад, цього року в західному кластері на ділянках гібридизації кукурудзи отримали до 1600 дол./га чистого прибутку.
газета “АгроМаркет”, грудень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
