Наведено досвід чернігівського кластера компанії Grain Alliance з вирощування традиційно української культури — льону олійного.
|
| Богдан Черемха |
Три роки тому на Чернігівщині в ТОВ «Баришівська зернова компанія» (структурний підрозділ Grain Alliance) вирішили відновити на своїх полях вирощування льону-кучерявця (льону олійного). За словами фахівців компанії, виростити льон — узагалі не проблема, навіть набагато легше, ніж сою чи кукурудзу. Адже ця культура має безліч переваг — холодостійка, здатна рости на бідних ґрунтах і є добрим попередником під озимі. Проте збирання льону, яке завершує технологічний цикл польових робіт, має свої труднощі. Про особливості вирощування льону-кучерявця та реалізацію продукції нам розповів перший заступник генерального директора підприємства Богдан Черемха.
— Богдане Михайловичу, попри те, що льон-кучерявець широко пропагується як економічно вигідна культура, вітчизняні сільгосппідприємства не кинулися масово його вирощувати. Чому в «Баришівській зерновій компанії» вирішили вирощувати цю культуру?
— Останніми роками, хоча й не швидкими темпами, в Україні все ж розпочинають відроджувати культуру вирощування льону-кучерявця. Переважно це роблять агрохолдинги. Загально заведено на великих сільгосппідприємствах перед тим, як вирощувати якусь нову культуру, економісти ретельно прораховують її майбутню рентабельність. Наші прийшли до висновку, що в умовах глобальних кліматичних змін доцільно спробувати вирощувати олійний льон, який може бути рентабельним навіть в умовах посухи. Тому вже два роки в «Баришівській зерновій компанії» вирощують цю культуру. Найкраще, виходячи з ґрунтово-кліматичних умов, для льону-кучерявця підходять землі Чернігівського регіону. За своїм агрохімічним складом ґрунти тут бідні (супіщані, піщані та суглинки) з незначним умістом гумусу (максимум 1,5%). Може, саме тому на Чернігівщині льон вирощували споконвічно, отож наша компанія вирішила відродити незаслужено забуту тут культуру. Слід також ураховувати й те, що льон є хорошим попередником для озимої пшениці. Протягом двох років ми відпрацьовували технологію вирощування сорту Евріка вітчизняної селекції. У 2016 році за сприятливих погодних умов урожайність льону становила 2,1 тонни з гектара, у 2017-му за несприятливих умов — 1,8 тонни. На перспективу разом з Інститутом землеробства Української академії аграрних наук розроблено програму вирощування нового сорту Аквамарин. Скажу, вітчизняні сорти льону, як ми переконалися, є досить непоганими. Ми вирішили самі розмножувати насіння для власних потреб. На 2018 рік плануємо вийти на повну схему вирощування еліти — до 10 тонн, і в межах 400–450 тонн посівного кондиційного насіння льону.
— Вирощування кожної сільськогосподарської культури завжди пов’язано з певними ризиками. Чого «боїться» льон?
— Льон боїться дуже високих температур (понад +30 °С) і низької вологості ґрунту в період наливання й формування насінин після цвітіння. Тому наша компанія й обрала найсприятливіший за погодними умовами Чернігівський регіон, щоб уникнути цих несприятливих чинників. Для вирощування культури необхідно тонко відпрацювати технологію вирощування, зокрема, допосівного внесення добрив, грамотно застосовувати засоби захисту, дотримуватися чистоти полів тощо.
— Як готуєте ґрунт під льон і коли краще висівати цю культуру?
— Минулого року попередниками під льон у нас були озима пшениця та на деяких полях кукурудза. Зібрали врожай цих культур і з осені в ґрунт внесли нітроамофоску з акцентом на калій. Потім на глибину 15–20 сантиметрів провели дискування й залишили поле до весни. Навесні перед сівбою внесли під боронування по 150 кг у фізичній вазі на гектар нітроамофоску — NPK 16:16:16 і карбамід.
Льон достатньо холодостійка культура. Рослини можуть витримувати навіть нетривалі заморозки до –5 °С, через це весною з висіванням культури затягувати не варто. Наприклад, торік весна була ранньою й, виходячи з погодних умов, льон ми почали висівати ще 28 березня. Загалом строки сівби льону не дуже відрізняються від строків висіву ранніх ярих культур. Після попередника озима пшениця передпосівний обробіток проводили ґрунтообробним комплексом на глибину 5–6 см, а на полях, де була кукурудза — до 8. Глибина висівання — 2–4 см, норма висіву — 75 кг на гектар. Обов’язково потрібно проводити коткування. Це дозволяє вирівняти поверхню ґрунту й сприяє підніманню вологи з нижніх шарів ґрунту до верхніх, іншими словами — до зони залягання насіння. Насіння висіваємо дуже якісне, попередньо відкаліброване, щоб забезпечити високу схожість.
— Як захищаєте льон?
— Найперше — протруювання насіння. Перед сівбою обробляємо посівний матеріал інсектицидом Гаучо для профілактики пошкодження дротяниками, а також добривами Рексолін і Яра Крісті, які містять комплекс мікроелементів.
Проти однорічних дводольних бур’янів у фазу «ялинки» застосовували гербіцид Базагран (2,5 л/га), через 5 днів після цього за висоти рослини 12–15 см провели позакореневе підживлення фосфорно-калійним добривом Яра Крісті (3 кг/га). Далі посіви обробили проти злакових бур’янів гербіцидом Тарга Супер (1,2 л/га). Інсектицидну обробку здійснювали перед цвітінням препаратом Енжіо з додаванням добрива Яра Віта. Таким чином досягли максимального захисту нашого льону.
— Льонарі-практики кажуть, що цю культуру складно збирати. Це правда?
— Так, збирати льон складно, але протягом двох років ми вже навчилися це робити. Для збору врожаю льону в нас є спеціально переобладнані комбайни. Як показав досвід, комбайни з роторною системою обмолоту для збирання льону є малопридатними. А з барабанною — потребують установки на барабані спеціального устаткування для дрібнонасінних культур. Для якісного збирання льону на жатці потрібно встановити нову косу. Тобто до «льонових жнив» заздалегідь потрібно ретельно підготувати техніку.
Перед самим збиранням проводимо десикацію — хімічне висушування до кореня. Адже проблема льону в тому, що він нерівномірно дозріває: спочатку — коробочка (насіння в ній має вологість 7–8%), а потім — стебло. Тому орендуємо гелікоптер і шляхом обприскування проводимо десикацію препаратом Геглон Ейр (2,2 л/га). Урожай починаємо збирати через 5–6 днів. Торік розпочали «льонові жнива» 10 серпня, і тривали вони тиждень.
Спочатку, коли тільки почали вирощувати цю культуру, було набито дуже багато «гуль». Зокрема, трапилася така ситуація: чим далі триває збирання — тим важче обмолочувалася культура. І тоді ми зрозуміли, що десикацію треба проводити поетапно, аби не допустити повного дозрівання стебла — вологе жаткою зрізується легше.
Ще один важливий висновок — зі збиранням урожаю не треба затягувати, бо в разі дощу на стеблах від вологи розпочнуть відокремлюватися волокна. Тоді під час скошування вони намотуватимуться на косу жатки, що може вивести з ладу робочі вузли комбайна. Як кажуть, навчаємося на власному досвіді.
Після збирання льону поля очищуємо від післяжнивних решток і проводимо зяблеву оранку під озиму пшеницю з метою обмеження поширення хвороб. До речі, після льону врожайність озимої пшениці підвищується приблизно на 10%.
— Куди збуваєте насіння та стеблопродукцію льону?
— Льон і лляна олія залишаються трендом у світі завдяки своїм унікальним властивостям. На товарне зерно льону олійного останнім часом звернули увагу вітчизняні переробники, адже застосування продукту надзвичайно широке. Оскільки лляна олія містить п’ять жирних ненасичених кислот (олеїнову, лінолеву, ліноленову, пальмітинову й стеаринову), її широко використовують у харчовій, парфумерній, електротехнічній, авіаційній, автомобільній, суднобудівній і металообробній промисловості, а також у миловарінні та медицині. До речі, найкращу оліфу виробляють також саме із цієї олії. Макуха з насіння льону олійного є збалансованим кормом для тварин, використовується для приготування сумішей для годівлі риб.
Наше насіння олійного льону переважно використовують у вітчизняній харчовій промисловості й фармакології. Ведуться перемовини, щоб відправляти стебло як сировину для легкої промисловості. Також, що є дуже важливим, льон олійний, який вирощується в Україні, вважається експортно-орієнтованою культурою. Тому намагаємося налагодити стабільну співпрацю на європейських ринках, де насіння льону має великий попит. Сьогодні європейці закуповують його по 300–350 доларів за тонну. Однак у них дуже високі вимоги до якості (насіння має бути однорідним за забарвленням, не містити жодних сторонніх домішок). Тому, щоб довести продукцію до належного товарного стану, треба мати спеціальне обладнання.
— Якою є рентабельність вирощування льону?
— Середні витрати на вирощування цієї культури становлять від 6,5 тис. гривень на гектар і вище, залежно від комплексу чинників (удобрення, насіння, обробіток ґрунту, захист, витрати палива тощо). Таким чином, за ціни насіння льону приблизно 10,400 грн за тонну (з ПДВ) на умовах EXW й урожайності 1 тонна з гектара, що передбачає мінімальну технологію, рентабельність становитиме приблизно 35–40%.
Щоб рентабельність льону була високою (вищою за соняшник), окрім насіння треба відшукати шляхи збуту соломи. Скажу, попит на цю продукцію є. Адже стебла льону досить широко використовують у промисловості для виробництва канатів для потреб кораблебудування та мореплавання, бо вони достатньо стійкі до руйнування в солоній воді, як порівняти із синтетичними канатами.
Довідка
Компанія зі стовідсотковим іноземним капіталом Grain Alliance (куди входить ТОВ «Баришівська зернова компанія») цього року відзначатиме своє 20-річчя. Земельний банк розташовано в Чернігівській, Київській, Черкаській і Полтавській областях, загалом становить 57 тис. гектарів. Провідними культурами для компанії є соя, пшениця, кукурудза та соняшник. Також вона утримує близько 1200 голів ВРХ. У складі компанії працюють шість елеваторів загальною потужністю понад 250 тис. тонн одночасного зберігання. Чернігівський кластер ТОВ «Баришівська зернова компанія» обробляє близько 10 тис. гектарів сільгоспугідь. Льон вирощують на площі понад 1 тис. гектарів.
Інна Бірюкова
журнал “The Ukrainian Farmer”, червень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
