Агромаркет

Вибаглива люцерна

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Вибаглива люцерна

У статті розглянуто чинники, що впливають на заготівлю корму з люцерни.

  

Щороку підприємства вдосконалюють технологію заготівлі грубих кормів із люцерни з метою отримати якісний і поживний корм. Однак, не зважаючи на всі зусилля, наявність найкращої техніки, суворого дотримання термінів і технології заготівлі, отримати прогнозований результат майже не можливо. Причинами цьому є кілька чинників — біологічні особливості люцерни та мікробіологічні процеси, які відбуваються з моменту транспортування зеленої маси до сховища.

 

Біологічні особливості люцерни:

 

• Висока буферна ємність зеленої маси люцерни пов’язана з умістом у ній солей калію та кальцію. Для її подолання необхідно синтезувати 80 г молочної кислоти в розрахунку на 1 кг сухої речовини.

• Унаслідок низької кількості цукрів у зеленій масі люцерни відбувається недостатнє та повільне вироблення молочної кислоти.

• Висока вологість люцерни (понад 70%) та вміст протеїну 17–18% створюють ідеальне середовище для розвитку різноманітних мікроорганізмів.

 

Мікробіологічні процеси:

 

• На початковому етапі заготівлі корму з люцерни створюються несприятливі умови для розвитку молочнокислих бактерій (високий рівень рН, доступ кисню, підвищення температури маси, низький уміст цукру). Низька швидкість зниження рН у кормі, який заготовлюється, створює умови для швидкого розмноження шкідливих мікроорганізмів і грибів цвілі, що призводить до накопичення мікотоксинів. А це, у свою чергу, спричиняє хронічні мікотоксикози, зниження імунітету, переродження печінки, проблеми з відтворенням.

 

• Занесення клостридій у зелену масу разом із землею призводить до розвитку маслянокислого бродіння, внаслідок чого відбувається накопичення масляної кислоти. Також на початковому етапі цього процесу як субстрат використовують цукри, що містяться в люцерні, однак зі зменшенням їх кількості клостридії починають ферментувати молочну кислоту до масляної, що гальмує процеси молочнокислого бродіння й створює ідеальні умови для розвитку протеолітичних мікроорганізмів.

 

• Активізація протеолітичних мікроорганізмів призводить до розпаду протеїну, індикатором інтенсивності якого є концентрація вільного аміаку в кормі, також унаслідок цього накопичуються токсичні продукти розпаду протеїну — біогенні аміни. Ці токсини, потрапляючи в організм тварин, спричиняють розвиток хронічних отруєнь.

 

У зеленій масі люцерни за уповільнення швидкості зниження рН відбуваються кілька складних мікробіологічних процесів, які призводять до того, що поживні речовини люцерни зазнають певних змін, які, з одного боку, призводять до зменшення їх загального рівня (%) в кормі — цукри, протеїн, суха речовина, а з іншого — призводять до накопичення шкідливих токсичних продуктів: масляної кислоти, біогенних амінів, мікотоксинів, сполук етанолу й інших. Чим швидше буде знижено рН в масі до 4,2–4,5, тим менший відсоток поживних речовин буде пошкоджено внаслідок діяльності шкідливої мікрофлори та грибів. Також варто зазначити, що на початку заготівлі грубих кормів із люцерни створюються несприятливі умови для виробництва молочної кислоти лактобактеріями, що, у свою чергу, робить неможливим різке одномоментне зниження рН.

 

Дріжджі, гриби цвілі й маслянокислі бактерії згубно впливають на якість корму. Дріжджі й гриби цвілі ростуть, поглинаючи поживні речовини у формі цукрів. Це є головною причиною збільшення температури зеленої маси у сховищі в процесі сінажування. Підвищена температура (понад +33 °С) створює умови, за яких ріст і розмноження молочнокислих бактерій, а також швидкий синтез достатньої кількості молочної кислоти, стають неможливими.

 

Оскільки поживність кормів і наявність у них молочної, масляної та оцтової кислот, а також аміаку й етанолу значно впливають на продуктивність тварин і споживання ними корму, то спостерігається прямий зв’язок між правильним сінажуванням кормів із використанням органічних консервантів і зростанням рівня продуктивності. Правильно оброблений сінаж містить значно менший відсоток аміачного азоту, що серйозно сприяє підвищенню споживання корму. Білок у законсервованій зеленій масі за допомогою органічного консерванту нe пeрeходить в аміак і не виходить у повітря, тому що не відбувається ріст і розвиток протеолітичних мікроорганізмів, білок залишається в кормі в доступній для тварин формі, що дає можливість змeншити кількість соєвого чи соняшникового шроту в раціоні тварин.

 

Підвищення поживності корму та рівня його споживання стимулюють ріст тварин і їх молочну продуктивність, а також сприяють підвищенню вмісту білка та жиру в молоці. Таким чином, правильне застосування органічних консервантів безпосередньо веде до підвищення рентабельності підприємства.

 

Переваги органічних консервантів

 

Для поліпшення якості заготовленого сінажу, силосу й корнажу використовуються суміші мурашиної та пропіонової кислот, а також їх солей. Для отримання високоякісного корму, ферментація має проходити в анаеробному середовищі з досягненням необхідного рівня рН, що дозволяє зберегти поживну цінність й оптимальний уміст сухої речовини.

 

Перша органічна кислота, яку стали використовувати для підвищення якості сінажу й силосу, — мурашина. Вона зупиняє процес дихання клітин рослин, пригнічує патогенні мікроорганізми, зокрема клостридії, перш ніж ті утворять спори. Процес, за якого рослина використовує свій власний білок як джерело енергії, веде до утворення аміаку. За розпаду білка утворюються токсичні продукти — індол, скатол, аміак й ін., які впливають на зниження смакових властивостей корму та погіршують якість сирого протеїну, що міститься в ньому. Крім того, мурашина кислота, знижуючи pH корму, запобігає втраті енергії, яку молочнокислі бактерії використовували б для зниження реакції середовища корму. Органічні консерванти запобігають втраті сухої речовини на 5–15%, швидко пригнічуючи життєдіяльність патогенних бактерій.

 

Пропіонову кислоту додають в органічний консервант разом із мурашиною для отримання додаткових переваг. Поєднання цих двох кислот дає синергічний ефект, бо пропіонова кислота пригнічує процес розвитку грибів, що запобігає нагріванню сінажу та силосу. Слабкі кислоти можуть проникати через клітинну стінку грибів. Клітка намагається захиститися, на що витрачає значну кількість енергії. Зрештою клітина витрачає всю свою енергію й гине. Слабкі кислоти також можуть зв’язуватися з білком клітинної мембрани дріжджової клітини, що веде до зміни її властивостей і в підсумку — до втрати функціональності. Навіть якщо корм зберігається за стабільного рівня рН, існує ризик зростання дріжджових клітин в разі доступу кисню. Дріжджі використовують молочну кислоту як джерело живлення, що веде до підвищення рівня рН в сінажу та силосі, за якого можуть почати розмножуватися інші небажані мікроорганізми — це може призвести до псування сінажу. Сінажна маса з високим умістом сухої речовини та високим умістом протеїну схильна до зростання кількості грибів, якщо вона зберігається у відкритому сховищі. Цьому можна запобігти за допомогою пропіонової кислоти. Показником зростання кількості дріжджів є наявність у сінажу етанолу. Якісна добавка на основі органічних кислот знижує рівень етанолу на 60%, як порівняти із сінажем, у якому не застосовувався органічний консервант.

 

Солі органічних кислот використовуються для буферизації силосних добавок, що робить їх безпечнішими для використання, порівнюючи з чистими кислотами. Форміат натрію — це сіль мурашиної кислоти. Вона ефективна проти патогенних бактерій, таких як клостридії.

 

Органічні консерванти останнього покоління містять у своєму складі солі органічних кислот, що робить ці продукти дуже успішними в застосуванні завдяки високій безпеці їх використання й транспортування. Буферизовані силосні добавки набагато безпечніші для шкіри, очей і обладнання, ніж чисті.

 

 

Матеріал надало ДП «Торговий Дім «Пальміра»

журнал “The Ukrainian Farmer”, червень 2018 року

  

 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
  

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями