Захист персика
Належна агротехніка й ретельний догляд за кроною і ґрунтом у персиковому саду підвищать ефективність хімічних обробок.
В українських насадженнях персика поширена кучерявість листя, борошниста роса та клястероспоріоз, плоди інфікуються сірою гниллю, а з-поміж шкідників найбільших збитків завдають попелиці, кліщі та плодожерки.
Кучерявість ранньої весни уражає молоді пагони й листя персика, яке деформується й нерівномірно розростається, набуваючи червонувато-рожевого або світло-жовтого кольору, залежно від сорту, а згодом — засихає й опадає. Уражені пагони повільно ростуть, потовщуються, викривлюються й здебільшого всихають. Якщо хвороба пошкоджує пагони незначно, то вони продовжують ріст, але взимку, навіть за слабких морозів, вимерзають. В уражених дерев знижується продуктивність і стійкість до несприятливих чинників, починається камедетеча.
Збудник кучерявості зимує в уражених бруньках і на корі дерев, розвиткові хвороби сприяє прохолодна дощова погода навесні під час розпускання бруньок.
Борошниста роса персика уражує листки, молоді пагони та плоди, на яких утворюється борошнисто-білий наліт із грибниці та спор збудника. Із часом такий наліт темніє — на ньому утворюється плодове тіло гриба.
Уражені й укриті нальотом листки деформуються, засихають і опадають. Приріст уражених пагонів пригнічується, а верхівки засихають. Уражені плоди відстають у рості, у молодому віці опадають, а більш зрілі — втрачають смак і гниють. >>> продовження
Продовження статті ви може прочитати у друкованому примірнику журналу «Садівництво по-українськи».
Будь ласка, оформіть передплату в редакції, подзвонивши на номер телефону: (044) 287-88-30