За статистикою, в Україні щодня один аграрій стає жертвою шахраїв. Попри порушені кримінальні справи, шансів повернути втрачене — жодних.
Агробізнес приваблює всякого роду любителів легкої наживи. На аграрні підприємства, як мухи на мед, «злітаються» шахраї, що плетуть хитромудрі схеми, аби впіймати сільгоспвиробника на «гачок» і виманити в нього побільше грошей. Обман буває таким професіональним і «тонким», що жертвами стають навіть досвідчені підприємці. Випадки обдурювання аграріїв останнім часом зростають у геометричній прогресії, правоохоронці іноді навіть розкривають такі злочини, але, щоб потерпілий отримав назад гроші, про це, як кажуть, поліційна статистика замовчує… Тому ми вкотре повертаємося до теми обдурювання аграріїв із тим, аби на свіжих прикладах (ліпше навчатися на чужих «гулях», аніж на власних) застерегти наших читачів: будьте пильними!
Ми вас не знаємо й знати не бажаємо
…До Могилів-Подільського відділу поліції звернувся місцевий фермер. Чоловік повідомив, що перерахував кошти в сумі 28 400 грн за мінеральні добрива, які досі не отримав. Оголошення щодо продажу добрив за привабливою ціною потерпілий знайшов в інтернеті. Перерахувавши гроші на рахунок зловмисників, заявник протягом місяця очікував оплачений товар. Коли зрозумів, що його ошукали, відразу ж звернувся до поліції. Поліція заяву, звісно, прийняла, кримінальну справу, як годиться, порушила, але навряд чи цей факт втішить ошуканого фермера, адже коштів йому ніхто не поверне. Що ж, можливо, аграрій таким чином оплатив «науку» й зрозумів, що «дешевий сир буває тільки у мишоловці». «Ніколи не варто купувати продукцію через мережу Інтернет, вартість якої набагато нижча від ринкової», — радять у поліції…
Купив кота у мішку й підприємець із Гусятинського району, що на Тернопільщині. Чоловік перерахував майже 400 тис. гривень авансу за партію мінеральних добрив фірмі, яка зареєстрована у Києві. На товар чекав понад тиждень, але так його й не отримав.
Як розповів потерпілий поліціянтам, до нього зателефонував чоловік, який представився директором столичної фірми й запропонував купити мінеральні добрива за вигідною ціною. Аграрій пропозицією зацікавився й згодився придбати 100 т товару. Домовилися про постачання першої партії в 40 т. Покупець перерахував на рахунок постачальника 391 тис. гривень. Через день до нього зателефонували зі львівської фірми-перевізника й повідомили, що найближчим часом доставлять вантаж. Але очікування затягнулося. Підприємець упродовж п’яти днів телефонував перевізнику, де його запевняли, що хвилюватися не варто, потрібно зачекати, бо зламався транспорт, яким мали доставляти селітру. Проте зрештою на дзвінки аграрія взагалі перестали відповідати. Наступного разу потерпілий додзвонився до перевізника вже з кабінету слідчого. Почуте остаточно переконало чоловіка, що товар, за який він сплатив чималу суму, так і не отримає. На іншому кінці дроту рішуче заявили: «Жодних угод ні з вами, ні з постачальником ми не укладали».
А «чуйка» підказувала…
До Бершадського райвідділу поліції, що на Вінниччині, звернувся директор одного із сільськогосподарських господарств району, який розповів, що зловмисники заволоділи коштами підприємства — 135 тис. гривень за постачання 35 т аміачної селітри. Як з’ясувалося, чоловікові на мобільний зателефонував представник одного з товариств, яке реалізує сільськогосподарські добрива, та зробив йому вигідну пропозицію щодо придбання аміачної селітри. Спочатку чоловік повівся обачно й відмовився від купівлі добрива, тож шахраям довелось попрацювати, аби ошукати обрану жертву. Ще тричі вони телефонували директору підприємства, пропонуючи ще вигідніші умови, доки той не погодився та не перерахував гроші на зазначений рахунок. Отримавши їх, шахраї перестали виходити на зв’язок, а ошуканий підприємець, так і не дочекавшись селітри, звернувся до правоохоронних органів.
Навряд чи варто описувати подібні інші випадки з аналогічним «придбанням» мінеральних добрив, котрі трапилися з аграріями з Хмельницької, Полтавської, Івано-Франківської, Дніпропетровської, Київської, Миколаївської й інших областей. Відомо одне: в Україні сьогодні діють кілька груп шахраїв, потенційною жертвою яких може стати будь-який сільгоспвиробник.
Розроблена шахраями схема привласнення коштів у всіх випадках діяла безвідмовно через те, що ніхто з потерпілих ніколи не бачив партнерів-постачальників, зв’язок із ними здійснювався виключно телефоном. Часто жертвам скидався договір на бланку реальної фірми. Однак, коли ошукані аграрії зв’язувалися з нею, з’ясовувалося: код, усі інші дані — цілком реальні, а ось банківські реквізити інші.
Для відкриття рахунку в банку найчастіше використовували підроблені паспорти з переклеєними фотографіями. Знявши гроші, до цього банківського відділення шахраї більше ніколи не поверталися.
«Гачок», на який ловили жертв, простий: пропозиція низької ціни (зазвичай пропонується знижка 15–20% ринкової ціни, постачання в найкоротші терміни після повної або часткової передоплати) гіпнотизувала так сильно, що повністю заглушала слабкий писк інтуїції: «Що ти робиш — можуть „кинути”»… Чимало аграріїв, даючи свідчення поліціянтам, били себе в груди: «Я ж відчував, що щось воно не те…»
Комбайн виявився віртуальним
Дурять нашого брата не лише з добривами. Наприклад, фермера з Чернігівщини «накрили» з покупкою трактора. Він вирішив придбати трактор, скориставшись послугами однієї з лізингових компаній. Не прочитавши договірної документації, чоловік заплатив компанії 10 200 грн авансу й підписав документи. І тільки через кілька днів зрозумів, що його обдурили: в списку зобов’язань, зазначених у договорі, постачання спецтехніки не значиться.
Нині правоохоронці ведуть ретельну перевірку всіх обставин події, проте вже зрозуміло, що житель Чернігівської області підписав договір, згідно з яким лізингова компанія йому нічого не винна. Офіс компанії-шахрайки розташовано на одній із центральних вулиць Кременчука. Найприкріше, що довести факт шахрайства фермеру буде досить складно, адже за документами — все чисто.
«Кинули» й фермера з Донеччини, котрий вирішив придбати комбайн. Знайшов в інтернеті оголошення щодо продажу сільгосптехніки й обрав вигідну пропозицію — комбайн вартістю 155 тис. Покупець зателефонував представнику фірми, домовився про зустріч, яка відбулася в Харкові. Із собою потерпілий привіз завдаток — 55 тис. гривень. Сторони уклали двосторонній договір і домовилися, що як тільки підприємець сплатить останній платіж за техніку, фірма-постачальник самостійно транспортує техніку на вказану в договорі адресу. В лютому поточного року фермер перерахував останній платіж. Відтоді представник фірми перестав відповідати на дзвінки. Кілька місяців обманутий замовник намагався сам вийти на постачальника, проте, зрозумівши, що потрапив на гачок аферистів, пішов у поліцію.
Говорить експерт
Олександр Сидоренко,
старший радник ALEXANDROV&PARTNERS
Насамперед, якщо до вас звернувся контрагент, з яким ви до цього не працювали, потрібно перевірити його за Єдиним державним реєстром юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців (ЄДР). Слід звертати увагу на такі моменти: дата держреєстрації, коди КВЕД, розмір Статутного капіталу, дата постановки на облік в органи статистики та фіскальної служби, чи не знаходиться юридична особа в процесі ліквідації.
Ба більше, у ЄДР вказано номер телефону, за яким здійснюється зв’язок із керівництвом суб’єкта підприємницької діяльності. Не полінуйтеся, наберіть керівництво компанії потенційного контрагента, поставте їм низку запитань, зокрема:
• чи працюють у них менеджери, які вийшли з вами на зв’язок;
• який у них асортимент реалізованої продукції;
• яка ціна товару;
• чи є у них програми знижок та/або бонусів.
Не піддавайтеся на вмовляння так званих менеджерів про те, що тільки вони можуть реалізувати продукцію за ціною нижчою, ніж реалізує компанія; наявність тільки у них якоїсь необлікованої продукції, яку вони постачають за півціни. Якщо вам повідомляють про якісь «знижкові» або бонусні програми, про які не відає керівництво їхньої компанії, знайте: ви вже маєте справу із шахраями.
Після того, як самостійно зібрано й додатково отримано від керівництва контрагента інформацію, варто попросити надати ще й такі документи:
• на підтвердження ведення підприємницької діяльності;
• про наявність ресурсів (основні засоби, трудові ресурси тощо);
• по виконанню податкових зобов’язань (довідку з фіскальної служби);
• що підтверджують наявність дозволів.
Отримайте від контрагента нотаріально завірену заяву про реальність здійснюваної діяльності, наявність коштів для виконання умов договору та його сумлінності.
Можете піти далі й застосувати відеофіксацію укладення договору, зокрема представників кожної зі сторін тощо.
Вадим Олексенко,
директор ТОВ «Олена» (Вінницька обл.)
Нам постійно телефонують представники різноманітних фірм і пропонують придбати мінеральні добрива. До того ж часто за «халявними» цінами. Шахраїв я «розкусюю» відразу. Дію методом провокації. Людині, яка телефонує, кажу, мовляв, ми з вами жодного разу не працювали, тому можемо перерахувати тільки 50% передоплати, інші гроші — після доставки. Компанії, які чесно працюють на ринку мінеральних добрив, на таку пропозицію ніколи не згодяться. Адже вони працюють лише за стовідсотковою передоплатою, оскільки самі повинні заплатити заводу за добрива. Шахраї на умови часткової передоплати погоджуються відразу. Отож на низьку ціну не «клюємо», а реквізити підозрілих фірмочок передаємо на перевірку до нашої служби безпеки.
Потрібно врахувати, що шахраї діють за різними схемами. Нещодавно вони «кинули» свого менеджера, який працював по Вінницькій області. Суть «розводу» така. В обласний центр приїжджають молодики, які відрекомендовуються представниками столичної фірми, що працює на ринку мінеральних добрив. Винаймають на роботу людину, котра знає місцевих аграріїв і пропонуватиме їм купити міндобрива. Отож чоловік, котрого вони взяли на посаду менеджера, познаходив чимало клієнтів, які перерахували гроші за добрива. Чекають добрив, але їх нема й нема… Тоді менеджер телефонує на фірму: де ж вагони? Відповідають, мовляв, зачекайте… Чекають… Шахраї тим часом зібрали кругленьку суму грошей і зникли. Менеджер до них додзвонитися більше не зміг. Аграрії, котрі не дочекалися добрив, виставили йому свої претензії. Отож чоловік фермерам повертав власні гроші. Тому, колеги, ніколи не «клюйте» на низьку ціну й пам’ятайте, що дешевий сир буває тільки у мишоловці.
Інна Бірюкова
журнал “The Ukrainian Farmer”, листопад 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
