Агромаркет

Допомога на власну справу

Допомога на власну справу
Вікторія Гультай

Вікторія Гультай: «Якщо аграрій серйозно вирішив розвивати свій бізнес і сприяти розвитку всього ланцюжка постачання, то ми можемо йому допомогти».

 

Проблема браку коштів є найболючішою для нашого селянина. Держава не допомагає, банки відверто грабують, надаючи кредити під захмарні відсотки. Що робити, в кого просити допомоги? Ми відшукали відповідь на це запитання й пропонуємо читачам інтерв’ю із Вікторією Гультай, радником з питань комунікацій та навчання Проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку». Вона розповіла про роботу одного з проектів міжнародної технічної допомоги, який спрямований на підтримку аграрного сектору, зокрема малих і середніх агропідприємств.

 

— Пані Вікторіє, яким чином Проект USAID підтримує українських аграріїв?

 

— Проект Агентства США з міжнародного розвитку «Підтримка аграрного і сільського розвитку в Україні», або Проект USAID ARDS, розпочався у жовтні 2016 року й триватиме до 2020 року. Він покликаний сприяти комплексному і стійкому економічному зростанню України шляхом розвитку сільського господарства. Ми працюємо з малими та середніми агровиробниками й концентруємося у чотирьох секторах аграрного бізнесу: фрукти та ягоди, овочі, молоко та м’ясо. Проект USAID ARDS розуміє обмеженість своїх можливостей допомогти кожному фермерові особисто, тому застосовує системний ринковий підхід. Суть цього підходу полягає в тому, що ми працюємо з ключовими гравцями, здатними вплинути на увесь ланцюжок доданої вартості. Через цих ключових гравців набагато більше фермерів відчують позитивні зміни.

 

Наприклад, на Закарпатті є переробне підприємство «Колосок», яке виготовляє концентрат яблучного соку. Нинішнього року воно виграло грант у рамках Проекту й за отримані кошти закупило обладнання для освітлення концентрату. В найближчому майбутньому це допоможе підприємству виробляти продукт із більшою доданою вартістю, відкрити нові ринки збуту й розширити виробництво. Відповідно, підприємство закуповуватиме у фермерів більше яблук, тож маємо потенціал для зростання доходів фермерів. Окрім збільшення обсягів закупівлі, підприємство працюватиме з фермерами над покращенням якості сировини — навчатиме, які сорти яблук краще вирощувати, які технології застосовувати, чим обробляти, як транспортувати. Адже, реалізуючи свою продукцію на експорт, «Колосок» зацікавлений, щоб виробники працювали за європейськими стандартами. Таким чином, позитивні зміни від цього гранту відчують понад 4500 дрібних фермерів і домогосподарств.

 

Окрім грантів, проект допомагає українським підприємствам у впровадженні міжнародних стандартів безпечності продукції — GlobalG.A.P. і HACCP. Без дотримання таких настанов вихід на європейський ринок неможливий. І навіть на вітчизняному ринку обов’язковість дотримання цих стандартів із побажання поступово стає вимогою. Спільно з профільними асоціаціями наші фахівці розробили настанови з виробництва продукції у секторах фруктів й овочів, картоплі, молока та свинини. Настанови містять докладні покрокові рекомендації і упровадження стандартів. Фактично зацікавлене підприємство може використовувати їх як дорожню карту, щоб привести кожну деталь на виробництві у відповідність до міжнародних стандартів якості й безпечності. Нині відбувається тестування настанов. Урахуємо коментарі та побажання пілотних підприємств і вже фіналізовані документи передамо в користування асоціаціям для поширення серед підприємств-членів.

 

Третій напрям роботи проекту — розширення послуг для аграрного сектору. Наприклад, проект підтримав створення лабораторії для аналізу якості молока, лабораторію з аналізу ґрунтів, розробив мобільний додаток — маркетплейс для купівлі й продажу овочів і фруктів PROD. Завдяки гранту від USAID ARDS цей додаток безкоштовний для користувачів, не містить зовнішньої реклами й вільно доступний для завантаження з AppStore і Play Market.

 

— Чи допомагаєте українським фермерам відшукати вихід на європейські ринки?

 

— Це також один із видів нашої діяльності. Проект організовує участь малих і середніх аграрних підприємств у B2B зустрічах і міжнародних виставках. Наприклад, у травні 2017 року USAID ARDS підтримав 15 B2B зустрічей українських компаній із Басом Трампером — представником Міжнародного центру закупівлі та логістики (IPL), найбільшого імпортера товарів у Великій Британії. Пан Трампер надавав рекомендації чотирьом українським компаніям щодо усунення недоліків, які унеможливлюють експорт. У результаті зустрічей дві українських компанії, які планують розпочати експортну діяльність, працюють із паном Трампером над розробкою бізнес-портфелів. А от сільськогосподарська виробничо-торговельна компанія «Синенко» вже досягла першого результату — підписала протокол про наміри щодо експорту динь і кавунів до Великої Британії і навіть здійснила у серпні першу тестову доставку фруктів. Наступного року компанія планує здійснювати регулярне постачання цієї продукції.

 

Ще один приклад — USAID ARDS підтримав участь українських виробників фруктів в Aisa Fruit Logistica — найбільшому в Азії трейд-шоу виробників і переробників фруктів й овочів. Українська делегація брала участь у цьому заході вперше, проте серед 43 країн — учасниць виставки український стенд у прес-релізі заходу згадувався в першу чергу. На трейд-шоу прибули чотири українських компанії, які входять до Асоціації «Укрсадпром» і які представляли продукцію близько 30 виробників фруктів і ягід з усієї України. Проект оплатив оренду обладнання, виготовив каталоги української продукції, а також провів тренінг для української делегації щодо специфіки азійських ринків. У результаті вже в перший день виставки було отримано замовлень на понад 34 тис. тонн яблук — 14 тис. для європейських покупців і 20 тис. тонн для азійських.

 

— Які компанії нинішнього року отримали грантові кошти?

 

— У нас немає єдиної постійної грантової програми. Цього року, наприклад, ми давали гранти на розбудову спроможності галузевих асоціацій і громадських об’єднань аграрного сектору, грант на розробку мобільного додатку для агробізнесу, і в нас була велика програма грантів для агропідприємств. Сьогодні ці програми вже завершились, тому розповідатиму в минулому часі. Відкриття нових грантових програм очікуємо вже у жовтні-листопаді, там вимоги можуть дещо відрізнятися. Знову ж, зацікавлених запрошую на нашу сторінку у Facebook, де публікуємо всі наші новини, зокрема й оголошення про гранти, тренінги, семінари та публікації.

 

Однозначно, якщо ми говоримо про гранти для агробізнесу, то підприємства, які претендують на отримання цих коштів, мають відповідати низці вимог. Насамперед, це розмір господарства, який визначається кількістю працівників (середні — 50–250, малі — 10–50 осіб) і річним оборотом (15–100 млн грн і 1–15 млн грн відповідно). Наші умови не дозволяють нам підтримувати стартапи й дрібні підприємства. Окремі винятки можуть бути для підприємств на сході України, але це окрема грантова програма, що незабаром буде оголошена.

 

Також підприємства повинні чітко обґрунтувати, як отриманий грант допоможе не лише одному фермеру, а й вплине на весь ланцюжок створення доданої вартості — на постачальників, закупників, інших фермерів тощо.

 

Наприклад, цього року USAID ARDS підтримав реалізацію таких проектів: створення незалежної національної лабораторії контролю якості молока та продуктивності тварин (в Умані на базі Асоціації виробників молока); створення цеху шокової заморозки (ТОВ «Українська ягода»; створення центру фасування картоплі (ТОВ «Агріко Україна»); створення автоматизованої лінії фасування свіжих і сушено-в’ялених снеків із фруктів, овочів і ягід (ТОВ «Полтава-Сад»); створення центру післяврожайної обробки та зберігання фруктів («Сади Донбасу»); впровадження інноваційної технології очищення та сортування ягідної продукції (ТОВ «Галфрост»); модернізація виробництва морожених овочів і фруктів («Роздольне»); переоснащення лінії розливу та фасування соусів та приправ (ПрАТ «Вінницька харчосмакова фабрика»). Загалом вигоду від цих проектів отримають понад 600 агропідприємств, близько 400 заготівельників і 13 700 селянських господарств, які вирощують і переробляють сільгосппродукцію.

 

— Який розмір грантових коштів для одного одержувача, і що потрібно для того, щоб їх отримати?

 

— Розмір допомоги на розвиток бізнесу становив цьогоріч від 600 тис. до 3 млн грн. Приблизно таку саму суму отримувач гранту повинен залучити з інших джерел — власних, інвестора чи кредитних, щоб довести нам серйозність намірів. Знову ж таки, кожна грантова програма має власні вимоги, зокрема й розмір доступних коштів. Тому стежте за нашими повідомленнями у Facebook: https://www.facebook.com/usaid.ards/. Працюємо по всіх областях України, найбільше уваги приділяємо південним і східним регіонам.

 

Для участі в конкурсі потрібно подати заявку відповідно до наших вимог. Знаєте, трапляється, пише фермер на Фейсбук: «Хочу розширювати виробництво. Дайте мені грошей», а потім скаржиться, що грошей не надіслали. Звісно, доведеться й зібрати необхідні документи — їхній перелік вказується в оголошенні про грантову програму. Не скажу, що підготувати заявку на грант й успішно пройти весь процес відбору проектів — легке завдання. Тому аграріям не варто себе налаштовувати на те, що ось є гроші, які просто «лежать». Їх потрібно ще зуміти взяти. Проте це ті кошти, за які не треба сплачувати відсотки і їх не потрібно повертати. Єдине, що потрібно, — використати за призначенням, тобто саме так, як про це господарство вказало в заявці.

 

— Чи багато охочих отримати грант?

 

— Нинішнього сезону до нас надійшло близько 200 заявок. З них велика кількість відпала відразу через недотримання вимог на етапі подання заявки. Наприклад, хтось пише про бажання отримати кошти на вирощування горіхів, що не підпадає під нашу компетенцію тощо. Реальних претендентів, які відібрані комісією, відвідують наші експерти. Вони перевіряють, чи відповідають дійсності надані відомості про підприємство. Дуже важливим є екологічний моніторинг: наш фахівець з екології перевіряє, як підприємство дотримується екологічних вимог. Якщо є порушення — грант підприємство не отримає, доки не виправить ситуацію.

 

— Чи здійснюється контроль над цільовим використанням грантових коштів?

 

— Звичайно. Із переможцями проводимо переговори про уточнення необхідних деталей щодо використання грантових коштів. Після цього укладаємо контракт на надання гранту, де чітко розписано кожен етап: закупівля, встановлення обладнання, введення його в експлуатацію. Потім грантер звітуватиме: що вже зроблено, як це відповідає запланованим термінам, яких результатів досягли. Окрім цього наші експерти час від часу відвідують підприємства, щоб переконатися, чи все відбувається саме так, як звітує аграрій. Тобто кожен етап ретельно контролюється компетентною комісією, тому нецільове використання грантових коштів є неможливим.

 

Зазвичай упровадження гранту триває від 6 до 12 місяців. Однак ми продовжуємо партнерські відносини з нашими грантерами й після завершення гранту. Вони вже добре знають наші вимоги, ми краще розуміємо їхні потреби. Знаємо, як можемо допомогти, адже успіх залежить не лише від нового обладнання й наданих коштів. Разом відстежуємо результати й творимо історію успіху. Перебудовуємо й підправляємо ринкову систему для вигоди всіх її учасників.

Інна Бірюкова

журнал “The Ukrainian Farmer”, листопад 2017 року

   

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ