Високої продуктивності в майбутньої несучки та хороших економічних показників можна досягти, правильно організувавши годівлю птиці з перших днів життя.
В організації вирощування молодняку слід ураховувати особливості їх росту й розвитку за віковими періодами, чинники зовнішнього середовища: температуру, вологість повітря, світловий режим, а також особливості годівлі курчат.
Вирощування ремонтного молодняку умовно можна розділити на три періоди:
• перший — із добового до 8-тижневого віку;
• другий — із 8-го до 13-го;
• третій — із 13-го до 20 тижнів.
У перший період відбувається ріст і розвиток усіх внутрішніх органів, серцево-судинної системи, м’язової та кісткової тканин, формування кістяка й оперення, становлення ферментної й імунної систем; у другий — розвиваються жирова тканина (абдомінальний, підшкірний, міжклітинний і внутрішньоклітинний жир), сухожилля та зв’язки; в третій — інтенсивно розвивається репродуктивна система й тіло. У цей період відбувається перебудова організму та біохімічні зміни, що зачіпають усю систему обміну речовин. Під впливом статевих гормонів підвищується вміст майже всіх макро- й мікроелементів, збільшується їх рівень у крові, в кістяку створюються резерви кальцію, фосфору, натрію тощо.
Усі перелічені періоди важливі, і якщо ми випустимо з уваги якийсь із них, надолужити згаяне буде неможливо. У вирощуванні птиці головним є перший період, особливо у 4–5 тижнів життя. Що ми закладемо в організм курчати у цей період, такою й буде віддача в продуктивний. Чим вищі показники росту й розвитку птиці в 5-тижневому віці, тим будуть вищими продуктивність, стійкість до стресів, зокрема температурного, у несучки. До того ж птиця раніше вступить у яйцекладку, матиме вищий пік несучості й тривалість продуктивного періоду.
Пояснюється це тим, що в перші 5 тижнів відбувається інтенсивний розвиток внутрішніх органів курчати: шлунково-кишкового тракту, серця, печінки, нирок, відбувається формування репродуктивних органів і гуморальної системи, які надалі визначають продуктивність.
Годівля з перших днів життя
Важлива умова успішного вирощування молодняку птиці — організація правильної годівлі з перших днів життя. Перша годівля має бути не пізніше ніж через 14–16 год після виведення. Затримка першого напування й годівлі призводить до затримки росту, активації імунної системи, розвитку органів травлення та вироблення ферментів, до ослаблення терморегуляторних властивостей курчат. Специфічність передстартерного періоду зумовлюється потребою курчат у деяких поживних речовинах, особливо у вітамінах і мікроелементах, а також їх зв’язків.
Добові курчата відрізняються фізіологічною незрілістю. Остаточне становлення функцій травного тракту відбувається протягом 1–2 тижнів, до того ж споживання їжі сприяє синтезу й активності ферментів. У предстартерний період особливу увагу слід приділяти протеїновій поживності раціону, вмісту й співвідношенню окремих амінокислот. У цей період бажано годувати комбікормом на основі кукурудзи, до складу якого входять корми, що містять легкозасвоювані поживні речовини відповідної механічної обробки — подрібнені до 0,9–1,2 мм в діаметрі, що сприяє інтенсивнішому обміну речовин.
Щоб виростити якісний ремонтний молодняк, у перші 5–7 днів життя курчатам слід згодовувати так званий нульовий або передстартовий раціон. Він має складатися з кормів, що містять найбільшу кількість легкорозчинних і легкоперетравних поживних речовин. Загальне правило для всіх раціонів птиці, що застосовують із перших днів життя, — особлива увага до вмісту протеїну, незамінних амінокислот і легкодоступних вуглеводів. У першій фазі (від 1-го до 4–8 тижнів, залежно від кросу) курчатам згодовують кормосуміші з високим умістом протеїну (19–20%) й обмінної енергії (2900 ккал/кг) за низького рівня клітковини й мінеральних речовин.
Нині провідні кормові компанії розробили рецепти передстартерних комбікормів, які все ширше знаходять застосування у виробництві передових підприємств нашої країни. Ці комбікорми сприяють безболісному переходу від жовтка яйця до звичайного корму. Крім зниження стресу передстартерний комбікорм має допомогти курчаті використовувати материнський жовток на формування внутрішніх органів, а не на збільшення біологічної маси. Крім того, ферментативна система курчат у використанні передстартерного корму «налаштовується» на певний стиль годівлі, що важливо для промислового птахівництва.
Хороший старт у кормовій програмі створює прекрасні умови для динамічного росту птиці, до того ж питома вага вартості з’їденого обсягу передстартерних кормів у загальних витратах годівлі молодняку зазвичай не перевищує 5%.
Ростовий і передкладковий періоди
Наступний період підрощування молодняку — від 8-го до 16-го тижня ростовий, характеризується посиленим ростом кісткової та м’язової тканин. У цей період велике значення має запобігання передчасному статевому дозріванню молодки. Для цього в кормосуміші слід знижувати рівень сирого протеїну й обмінної енергії за одночасного підвищення вмісту сирої клітковини. Передчасне статеве дозрівання та ранній початок яйцекладки небажані, тому що чим раніше кури починають нестися, тим довше вони несуть дрібні яйця (можлива кладка яєць без шкаралупи). Якщо у 12 тижнів нормативна вага тіла не досягнута, слід надалі утримувати сталу різницю у вазі щодо стандарту. Прирости вищі за норму в цей період призводять до розвитку жирової тканини й накопиченню жиру, що є не бажаним для майбутньої несучки.
Перехід на передкладковий раціон потрібно проводити з 16–17 тижня або як мінімум за два тижні до передбачуваного знесення першого яйця. Рішення про перехід до цього раціону слід ухвалювати, коли тижневий приріст живої маси птиці змінюється в прогресивній тенденції — відбувається розвиток органів яйцекладки. Цей раціон із підвищеним умістом протеїну, кальцію й фосфору створено, щоб птиця змогла створити певний резерв поживних речовин в організмі. Зокрема, так званий медулярний резерв кістки, що є додатковим джерелом кальцію в період формування шкаралупи яйця, а також запобігає появі остеопорозу.
Контроль живої маси
Метою кожної програми годівлі молодняку є досягнення оптимальної ваги поголів’я для цього віку, рівномірний приріст і фізіологічно правильне формування внутрішніх органів. В організації годівлі в кожний із періодів дуже важливо, щоб молодняк досяг стандарту живої маси й хорошої однорідності. Птиця, що має живу масу в межах ±10% середньої величини, є однорідною в стаді. До того ж однорідність має бути не нижчою за 80%. Для визначення однорідності стада птицю в період вирощування бажано зважувати щотижня з точністю ±5 г. Регулярне зважування дозволить виявити вік, у якому стадо почало відхилятися від нормативних показників. Це дасть змогу своєчасно визначити проблему й відповідно відкоригувати її. Чинниками, що суттєво впливають на живу масу й однорідність стада, можуть бути такі: погане сортування птиці в добовому віці; низька температура в пташнику під час надходження курчат; зневоднення птиці в перші дні життя; незабезпеченість фронтом годування й напування; підвищена щільність посадки; погана якість кормів і недостатній контроль споживання корму; захворювання птиці й стресові ситуації. Орієнтовні показники живої маси для різних кросів описано в посібниках, що складені виробниками птиці. Проте на практиці дуже важко домогтися, щоб птиця у всіх партіях мала однакову живу масу, тому для кожної партії слід визначати свої орієнтири. Дуже важливо зважувати птицю безпосередньо перед запланованою зміною корму. Молодняк переводять з одного раціону на другий за досягнення ним стандартної ваги. В разі відхилення від стандарту терміни згодовування кормів кожної фази можуть змінити. Якщо середня вага по стаду менша від зазначеного вікового стандарту, треба залишити його на більш поживному раціоні, допоки не буде досягнуто стандартної ваги. Неприпустимо різко міняти склад раціону в будь-який період, але особливо в перші 4 тижні життя, оскільки це теж може надовго вивести з рівноваги організм птиці з наступною затримкою в рості. Перехід на наступний корм проводять протягом 3–4 днів, поступова зміна раціону дозволяє уникнути кормового стресу.
Де взяти повноцінні корми
Реалізувати потенціал сучасних яєчних кросів можна, дотримуючись низки певних умов. Великою мірою це залежить насамперед від правильної та раціональної годівлі ремонтного молодняку. Багато птахофабрик мають сучасні кормоцехи з доробки комбікормів, а багато мають власні комбікормові заводи. Тенденція переходу на самостійне кормовиробництво зумовлена прагненням господарств до зниження вартості кормів і собівартості продукції. Однак, як же бути тим господарствам, що не мають високотехнологічних цехів для виробництва повноцінних комбікормів?
Для тих, хто вирішив вирощувати молодняк власними силами, але не має власного кормовиробництва, порада одна — скористатися послугами компаній — виробників кормів і кормових добавок. Найпоширенішими є такі способи забезпечення господарства повноцінними кормами від виробника: приготування повнораціонних комбікормів із використанням власної сировини комбікормового заводу; за наявності певної сировинної бази й обладнання у споживача, а також для здешевлення вартості готового комбікорму, виробники пропонують білково-вітамінні кормові добавки (БВД, БМВД). Білково-вітамінні кормові концентрати являють собою збалансовані за конкретними рецептурами складові білкової сировини, амінокислот, вітамінів і мінеральних солей, що призначені для виготовлення повнораціонних комбікормів безпосередньо в кормоцехах господарств замовника.
Використання готових повноцінних комбікормів і БВД має ще одну дуже важливу перевагу — це контроль якості й безпеки кормів, який здійснюється заводськими лабораторіями. Система контролю охоплює весь процес виробництва починаючи від створення рецептури, закупівлі сировини, його приймання, складування й закінчуючи самим виробничим процесом і постачанням готової продукції. Все це в результаті сприяє підвищенню якості комбікормів. В умовах невеликого господарства з примітивними умовами виготовлення кормів такий контроль провести вкрай складно.
Якісні комбікорми зазвичай готують спеціалізовані заводи, які мають сучасні системи зберігання, дозування й, головне, змішування компонентів, не припускаються помилок у рецептурах, самосортування суміші та негативної взаємодії компонентів. До складу комбікормів провідних торгових марок, особливо стартових, входять складні комплекси вітамінів, високобілкові компоненти та різні добавки, що забезпечують високий рівень протеїну й підвищують їх поживну цінність. У таблиці для прикладу наведено показники поживності стандартних комбікормів однієї з торгових марок, що входять у ГК «Єдінство». Їх пропонують для невеликих ферм з вирощування молодняку птиці яєчних кросів.
Різні вихідні умови на птахофабриках вимагають диференційованого підходу до складу кормів і годівлі в цілому. Тому для великих птахівничих підприємств зазвичай розробляють і виготовляють комбікорми за індивідуальною рецептурою з урахуванням умов конкретного господарства. Комбікорми ТМ «Баланс-Оптима» виготовляють за індивідуальними рецептурами, оскільки продукція цієї торгової марки орієнтована на промислового споживача, який вимагає особливої якості й спеціально підібраної рецептури.
Годівля є одним з основних технологічних чинників, що впливає на якість ремонтного молодняку птиці. Високої продуктивності в майбутньої несучки та хороших економічних показників можна досягти тільки використовуючи збалансовані за поживністю комбікорми, що виготовлені з якісних компонентів, і чітко дотримуючи норм згодовування. Саме такий підхід дозволить повністю реалізувати генетичний потенціал ремонтного молодняку, збільшити діловий вихід молодки й досягти високих продуктивних і відтворювальних показників у курей.
 |
Матеріали надано ГК «Єдінство»
журнал “Наше Птахівництво”, липень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
