На часі низка законодавчих новацій, спроможних допомогти бізнесу захиститися від неправомірних рішень податківців і не тільки.
Нехай там що кажуть песимісти, захист власних прав — наче лакмусовий папірець нашої громадянської зрілості й особистого прагнення до змін. А якщо йдеться про неправомірні рішення органів контролю щодо вашої справи — і поготів. Тим паче, що на часі низка законодавчих новацій, спроможних дати «друге дихання» таким ініціативам бізнес-спільноти.
Перевірки по-новому
Оскільки перевірки бізнесу є най дохіднішою сферою діяльності органів контролю, на початку 2017-го розгорнулася свого роду боротьба за право встановлювати графіки планових перевірок і загалом контролювати їх проведення. Нагадаю, що на планові перевірки цьогоріч законодавчо встановлено мораторій. Позапланові ж можуть відбуватися лише за погодженням із Державною регуляторною службою (ДРС), за вашою власною заявою, за рішенням суду або в разі аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, пов’язаного з діяльністю суб’єкта господарювання. Та визначений окремою статтею закону, яким установлено мораторій, перелік органів контролю (ДФС, Держпраці, Антимонопольний комітет і багато інших), на яких зазначений мораторій не поширюється, дає підстави стверджувати, що перевірок буде чимало. Щоправда, цілком імовірно вже за рік про них можна буде дізнатися заздалегідь, а відтак належним чином підготуватися. Це має забезпечити Державна регуляторна служба (ДРС), фахівці якої відповідальні за створення та введення в дію інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (ІАС). У її базу даних уноситимуть дати всіх перевірок, строки їх здійснення, підстави, тип перевірки й, звісно ж, вказуватимуть, який саме орган інспектував. Доступ до цих відомостей буде відкритим (через інтернет) і безплатним.
Ще одна позитивна новина в тому, що дію положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» поширили на податкові перевірки та перевірки Держпраці. Згаданий закон мав би першочергово захищати інтереси бізнесу від свавілля контролерів під час проведення перевірок. Однак він традиційно містив низку винятків щодо органів контролю, на перевірки яких не поширювався. Втім, тепер податківцям й інспекторам Держпраці теж доведеться дотримуватися законодавчих положень про державний нагляд. Варто з ними ознайомитися й представникам бізнесу, аби під час проведення перевірки знати свої права та повноваження контролерів, які вони не можуть перевищувати, а ще розуміти, за яких підстав ті не можуть бути допущені до інспектування. Звісно, на час проведення перевірки не завадить скористатися допомогою юриста, який зможе ефективно й оперативно реагувати на порушення прав бізнесу.
Коли інспекторам — зась
Графік перевірок, до слова, контрольні органи повинні скласти до 1 грудня поточного року. Якщо після цієї дати раптом вирішать змінити тип перевірки або призначити ще одну, то це буде незаконно. Маєте повне право не допускати інспекторів.
Варто пам’ятати й про заборону проведення органом контролю більш як одного планового заходу державного нагляду щодо одного суб’єкта господарювання протягом одного року. Тобто Держпраці, наприклад, не може планово перевірити ваше господарство двічі протягом одного календарного року. За цим питанням є і позитивна судова практика. Наприклад, у постанові від 23.12.2015 по справі 519/1220/15-а суд визнав перевірку різними органами протягом року щодо одного суб’єкта господарювання незаконною, посилаючись на абз. 2 ч. 1 ст. 5 Закону про державний нагляд.
Крім того, якщо підприємство — у графіку планових перевірок одночасно декількох органів контролю, то вони не мають права перевіряти його по черзі. У такому разі підприємство має бути включене до графіка комплексних перевірок. Інших інспекторів, котрі не мають відношення до такої комплексної перевірки, можете не допускати до перевірки.
Ураховуючи «однозначність», «зрозумілість» і «передбачуваність» нашого законодавства, безумовно, позитивним нововведенням є можливість бізнесу отримувати індивідуальні консультації від певного органу контролю. Суб’єкт господарювання має право посилатися на них (як і на податкові консультації) під час перевірок як на доказ правомірності вчинення ним дій. Підприємця не може бути притягнуто до відповідальності й у майбутньому, якщо він керуватиметься наданою консультацією, а контролери вбачатимуть порушення законодавства.
А моральна сатисфакція?
У бізнесових колах уже не один рік обговорюється порушення принципу рівності щодо відповідальності контролерів і представників бізнесу. Майже кожен за час здійснення господарської діяльності читав акти податкових перевірок, у яких написано повну нісенітницю, аби хоч якось обґрунтувати нарахування штрафів і податків. Найприкрішим є те, що саме на платника податків покладається обов’язок довести, що він не є «податковою ямою» або транзитним підприємством. Урешті-решт, чималі кошти доводиться витрачати не на розвиток бізнесу, а на правову допомогу, судовий збір і лише в судовому порядку доводити свою правоту. Водночас для інспектора, який склав неправомірний акт, жодних негативних наслідків.
До 2017 року ми мали лише загальну норму, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків посадові (службові) особи органів контролю несуть відповідальність згідно із законом (21.2. Податкового кодексу України). І тепер (пп. 21.2.1.п. 21.2 ст. 21 ПК України) передбачено, що за ухвалення неправомірного рішення, яким визначаються податкові (грошові) зобов’язання платнику податків, посадова (службова) особа контрольного органу, яка ухвалила таке рішення, а також безпосередній керівник такої посадової особи несуть відповідальність відповідно до закону. Якщо ж протягом поточних дванадцяти місяців посадовець удруге ухвалить таке неправомірне рішення — це вже підстава для застосування до нього дисциплінарного стягнення (відповідно до Закону України «Про державну службу»). Це не означає, що інспектора, який складе такий акт, одразу звільнять.
Та сам факт порушення ним закону — це вже вагомий аргумент на захист своїх прав. У разі скасування неправомірного ППР, треба обов’язково писати скаргу на ім’я керівника інспектора, який підписав акт податкової перевірки, й домагатися притягнення його до відповідальності.
Коштом фіскальної служби
Та хто відшкодує бізнесменові гроші, витрачені на юристів, що супроводжували розгляд спору в суді? Нехай як неправдоподібно це звучить, але це може зробити… фіскальна служба. І такі прецеденти вже є. Податковий орган виніс ППР, якими платнику податків збільшено суму грошового зобов’язання за податком на прибуток підприємств і нараховано штрафні санкції — загалом на понад 550 000 грн. Аби уникнути негативних наслідків для діяльності підприємства, як-то податкова застава, адміністративний арешт активів, примусова реалізація майна, платник податків сплатив цю суму в повному обсязі. А пізніше оскаржив вказані ППР в адміністративному суді. Як наслідок — ППР було скасовано й, відповідно, сплачені за ними кошти підлягали поверненню платнику податків. Та оскільки податковий орган вчасно не підготував і не подав висновок про повернення зазначених сум, підприємство знову звернулося за захистом своїх прав до адміністративного суду. І на цей раз його рішення таки виконали. Утім, і це ще не кінець історії. Доки тривав судовий процес, підприємство змушене було вести свою господарську діяльність на кредитні гроші. Врешті набігло 85 295,96 грн відсотків. Та їх теж довелося заплатити податковому органу після того, як представники підприємства довели його вину за понесені збитки в суді (справа №911/1361/16).
Ще один яскравий приклад — історія платника податків, основним видом діяльності якого є роздрібний продаж алкогольних напоїв (справа №910/6889/13). Його податківці перевіряли неодноразово та ще й допустили чимало порушень під час проведення цих перевірок. І якби ж то тільки оштрафували — анулювали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкоголем. За позовом платника податків адміністративний суд відкрив декілька проваджень і в усіх став на його бік: визнав протиправними дії та рішення податкового органу, зокрема скасував розпорядження про анулювання ліцензії. Крім фактичних збитків на суму 45 000 грн (витрати на підготовку до проведення фестивалю й виставки-ярмарку) постраждалий бізнесмен оцінив у позовних вимогах свою упущену вигоду в 209 000 грн, а шкоду, завдану репутації компанії, — на 154 000 грн. Частину із цих коштів — 45 000 грн і 17 000 грн шкоди, завданої діловій репутації, — уже повернуто. Розгляд справи про стягнення упущеної вигоди все ще триває.
Ірина Кальницька, адвокат,
керівник практики бізнес-консультування GOLAW
газета “АгроМаркет”, березень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
