 |
Реакція яблуні на обрізування залежатиме від віку дерева, терміну виконання операції та від того, чи застосовано допоміжні процедури.
Обрізування прагне зменшити габарити дерев, омолодити напівскелетні й обростаючі гілки, а найголовніше ― забезпечити якнайкраще освітлення крони. Добре освітлення крони стимулює перехід рослин від вегетативного стану до репродукції. Зниження рівня освітленості на 26% призводить до недобору 21–31% врожаю яблук. За низького освітлення (менш як 30% від повного) у рослин затримується утворення репродуктивних органів. Якщо освітленість у кроні 8–10-річного дерева знижується до 25% від рівня над кроною, у конусі наростання бруньок яблуні настають морфогенетичні зміни.
Обрізування можна поділити на три типи: формувальне; таке, що регулює плодоношення; омолоджувальне (відновлювальне).
Формувальне обрізування виконують на початку росту та плодоношення саду, хоча воно буває потрібним і у старшому віці насаджень, наприклад при формуванні нових гілок із вовчків. Метою є утворення міцного скелета, рівномірне розміщення в об’ємі крони скелетних, напівскелетних і обростаючих гілок, забезпечення добрих умов освітлення, стимулювання раннього плодоношення.
Регулівне обрізування починають зі вступом дерев у плодоношення, його мета ― забезпечити щорічну високу врожайність дерев, створити умови для постійного оновлення плодової деревини та не допустити припинення росту.
Омолоджувальне обрізування застосовують до старих плодових дерев, які втратили (втрачають) здатність рости. Мета ― відновити ріст та збалансувати його із плодоношенням.
Усі три види обрізування часто виконують одночасно. Наприклад, під час омолодження потрібне також формування дерева або окремих гілок. Під час регулівного обрізування часто необхідно омолодити частину гілок і т. д.
Способи
Основні способи обрізування ― проріджування (вирізання) та вкорочення гілок. За проріджування гілка видаляється повністю на кільце, або на окремій великій гілці видаляють цілі розгалуження, не зменшуючи довжину гілки. Це значно покращує освітлення в кроні, підвищує ефективність фотосинтезу, збільшує довговічність і продуктивність плодових гілочок (особливо всередині і внизу крони), покращує живлення залишених частин крони, поліпшує якість плодів.
За вкорочення видаляють верхню частину гілки. Укорочення має ступені: слабке, помірне й сильне. Розподіл умовний і переважно стосується обрізування однорічних приростів у молодих дерев. Видалення лише верхньої частини приросту зі слабо розвиненими бруньками (менше за 1/3 довжини) вважають слабким укороченням. Якщо видаляють чверть бруньок, розміщених на прирості (1/3 довжини), ― укорочення помірне, а якщо видаляють більшість добре розвинених бруньок (понад половину довжини пагона), укорочення є сильним.
Слабке вкорочення не пригнічує дерева ці не викликає росту великої кількості пагонів. Також воно не віддаляє початку плодоношення.
На початку і в розквіті плодоношення яблуні потрібне помірне обрізування, воно забезпечить нормальний приріст гілок (25–30 см) і високу якість плодів.
Сильне вкорочення значно зменшує площу листкової поверхні на гілці та віддаляє початок плодоношення. У молодому віці в насадженнях його не застосовують. За сильного укорочення утворені пагони часто не визрівають, і взимку їхні верхівки підмерзають. Сильне вкорочення застосовують дуже рідко і в особливих випадках: коли треба послабити ріст дуже розвиненої гілки або підпорядкувати її іншій гілці (провіднику), коли пагін має не визрілу підмерзлу верхівку.
У Каліфорнії у кроні яблуні до десятирічного віку рекомендують обрізати пагони до довжини 20–50 см, а у дерев старших ніж 10 років ― 15–25 см. У Англії розповсюджене обрізування плодових дерев по типу заміщення ― одні пагони ріжуть сильно, інші ― слабо, на слабо обрізаних гілках закладаються квіткові бруньки.
Під час укорочення важливо правильно виконувати зріз: над брунькою його роблять злегка похилим, так, щоб добре стікала дощова вода, й так, щоб його поверхня була мінімальною.
У дерев із ослабленим ростом укорочують багаторічні гілки. Укорочення на багаторічну деревину називають омолоджувальним обрізуванням, або чеканкою. На переведення гілки обрізають, коли треба змінити напрямок росту, обмежити розмір дерева.
Терміни
Обрізування виконують у два періоди: у період спокою, та влітку, під час вегетації. Оптимальний термін обрізування рослин у стані спокою ― з другої половини лютого до початку травня. Допустимі терміни ― за 2–3 тижні після закінчення листопаду і до травня (враховуються зимові відлиги і дні з температурою вищою за +5 °C).
У порівнянні із зимовим обрізуванням літнє нормування крони послаблює спричинений борошнистою росою хворобливий стан, також воно спонукає рослину до активнішого формування плодових бруньок. У пагонів заміщення найбільше листя утворюється за обрізування влітку.
У країнах із розвинутим садівництвом, де переважають сади малої площі, обрізувач зазвичай звертається до дерева 3–4 рази:
• напровесні, коли виконує основне (зимове) обрізування, переважно у нижній частині крони;
• після цвітіння, ― для відновлення конусності верхньої частини крони;
• у червні ― для повторного ослаблення верхівкового росту і видалення непотрібних пагонів поточного року;
• за місяць до збирання врожаю ― щоб вирізати у кроні сильні вертикальні пагони та загущені місця для покращення забарвлення яблук (операція обмежена у південних регіонах, де можливі сонячні опіки плодів).
Механізоване обрізування
У Європі все більше поширюється механізоване обрізування та формування плодової стіни. Плодова стіна створює оптимальну архітектуру для роботи машин, які проріджують зав’язь, також спрощується доступ працівників до усіх частин крони. На механізоване обрізування 1 га саду потрібно 3–5 годин, залежно від техніки та віку насаджень. Перехід з ручного на механізоване обрізування у перший рік передбачає двократне механічне обрізування, наступного року в період «семи сформованих листків» виконують лише одне обрізування.
Підрізання коренів
Інтенсивність росту дерева можна зменшити підрізанням коренів, також це активізує і підвищить плодоношення та позитивно вплине на баланс кальцію в плодах (зарадить підшкірній плямистості на зберіганні). Є й недоліки ― підрізання коренів може викликати здрібніння плодів.
Надто сильний ріст 12–15-річних дерев ослаблюють поперечними, глибиною до третини діаметра, надрізами штамба. Використовують бензопилу, перший надріз роблять на висоті 10–30 см від рівня ґрунту, другий ― на 20–30 см вище за перший і з іншого боку штамбу. Оптимальний термін ― через 14 днів після цвітіння. Надрізи на штамбі краще діють за підрізання коренів.
За разового обрізування крони без підрізання штамба на деревах утворюється більше пагонів, за двократного обрізування крони і підрізання штамба, виконаного у фазу розтріскування бруньок, кількість пагонів є найменшою.
Петро Головатий, канд. с.-г. наук, агроном-консультант ТОВ «Седна-Агро»
журнал “Садівництво по-українськи”, жовтень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
