Постійна нестача поживних речовин негативно позначається на імунній системі організму і призводить до підвищення чутливості птиці до інфекційних хвороб.
Між годівлею та імунітетом птиці є тісний взаємозв’язок, що зумовлює її продуктивні показники. Корм може впливати на імунологічну зрілість організму птиці, а відтак — на його опірність інфекційним хворобам. Патологічні стани, викликані патогенними мікроорганізмами, можуть впливати на обмін і засвоєння поживних речовин, а також викликати анорексію та призводити до недоїдання. Останнє може бути причиною збільшення тривалості інфекційного захворювання, виникнення рецидивів, а також загибелі птиці, що своєю чергою веде до значних економічних збитків. Серед найбільш значущих чинників неповноцінної годівлі, що спричиняють імунні порушення, виділені білки, незамінні амінокислоти, вітаміни А, Е, С, В, фолієва кислота, біотин, мікроелементи цинк і селен, а також ненасичені жирні кислоти.
Вимоги до годівлі птиці часто не включають «безпечну межу» для відхилень від ідеального раціону. Зміни потреб у поживних речовинах через розвиток інфекційних захворювань (інфекційного бронхіту, мікоплазмозу тощо) можна розглядати принаймні в двох аспектах. Спочатку зміни в раціоні потрібні у зв’язку з появою ознак патології, коли відбувається затримка росту птиці, а імунна система формує енергетичну відповідь. Наступне коригування раціону має відбутися після усунення хвороботворного чинника, у період відновлення, коли спостерігається компенсаторний ріст поголів’я. Отже, здоровій птиці годівля потрібна для звичайного росту, інфікованій — для стимулювання імунної відповіді, а перехворілій — для прискореного росту та відновлення ушкоджених тканин.
Вітаміни та імунна відповідь
Установлено, що дефіцит вітаміну А у птиці знижує гуморальну імунну відповідь, що призводить до зменшення ваги тимуса і Фабрицієвої сумки, які забезпечують бар’єр для вторгнення мікроорганізмів. Його дефіцит різко знижує стійкість птиці до зараження S. yphimurium, E. coli, а також до інших збудників.
Вітамін В1 (тіамін) як кофермент низки складних ферментів бере участь у більш ніж 20 реакціях організму. Його дефіцит призводить до затримки росту, втрати маси тіла й атрофії тимуса. За його нестачі виявляється яскраво виражена чутливість організму птиці до S. typhimurium та інших збудників ентерогрупи. Одночасно тіамін у комплексі з іншими вітамінами запобігає стресам у птиці, що негативно впливають на розвиток імунної відповіді, особливо під час застосування живих вакцин.
Вітамін В2 (рибофлавін) індукує загальну резистентність організму. У разі його дефіциту спостерігається різке зниження титру аглютинінів після зараження птиці S. pullorum. Одночасно з цим знижується маса бурси, тимуса і селезінки в курчат. Дефіцит біотину викликає ожиріння печінки й нирковий синдром — синдром раптової смерті, що часто спостерігається в зростаючих курчат. У цьому разі печінка не здатна синтезувати глюкозу, і розвивається гіпоглікемія. У печінці та нирках можна побачити відкладення жиру, вони збільшені, блідого кольору. Імунізація курчат 8-тижневого віку на фоні нестачі біотину значно впливає на синтез гуморальних антитіл за ньюкаслської хвороби, інфекційного ларинготрахеїту, хвороби Гамборо тощо.
Великий перелік наукових досліджень указує на зв’язок вітаміну С з імунною реакцією організму. Слід зазначити, що інфекційний процес супроводжується посиленням окисних процесів у клітині, що індукує підвищену потребу організму в зазначеному вітаміні. Вітамін С сприяє фагоцитозу й елімінації з організму імунних комплексів (лізину, інтерферону і комплементу). Зниження порозності кровоносних судин та фагоцитозу після хвороби завдяки вживанню аскорбінової кислоти швидко відновлюється. Доведено, що вміст вітаміну С в бурсі, селезінці й тимусі курчат у віці до трьох тижнів коливається від 30 до 45 мг на 100 г тканини, але найвищий рівень його виявляється в селезінці зростаючих курчат, і з віком він не знижується.
Для зниження стресів внаслідок вакцинації, порушення температурного режиму, повітрообміну тощо рекомендується давати вітамін С курчатам у розрахунку 40–100 мг/кг корму. Він також підсилює проліферативну активність плазматичних клітин, позитивно впливаючи на синтез антитіл, підвищує рівень аглютинінів на введення антигенів.
Вітамін Е в дозах значно більших, ніж ті, що рекомендуються, суттєво підвищує імунну реакцію на антигени й підсилює резистентність птиці до патогенної мікрофлори. За додаткового введення в раціон курчатам 150–300 мг/кг корму вітаміну Е їх організм стає значно стійкішим до Е. coli, а також підвищується гуморальна відповідь після вакцинації. Вітамін Е бере безпосередню участь у біосинтезі антитіл у птиці, виконуючи функції регулятора синтезу білка, оксиданта і регулятора окислювально-відновних процесів. Тому для формування повноцінного поствакцинального (постінфекційного) імунітету слід давати вітамін Е із розрахунку 100–150 мг/кг корму, а для нормальної яйцекладки його потрібно лише 15–30 мг/кг.
Дефіцит мікроелементів, зокрема цинку, у курчат призводить до різких порушень імуногенезу після вакцинації із застосуванням як живих, так й інактивованих вакцин.
Мікотоксини впливають на імунітет
Багато цвілей і грибів є високопатогенними, викликаючи захворювання з летальністю, що перевищує 50%. Хронічний токсикоз, як правило, ускладнюється різними інфекційними та інвазійними хворобами, які потрапляють у центр уваги. При цьому провідний чинник патології — мікотоксини — часто лишається непоміченим. Скажімо, на ранній стадії афлатоксикозу вміст жирів у печінці різко підвищується внаслідок порушення її функції, а рівень вітаміну А знижується аж до повного зникнення. Афлатоксикоз призводить до некрозу печінки, анемії і крововиливів у ній. Афлатоксини, маючи потужну імунодепресантну дію, навіть у низьких дозах (2–3 мкг) різко порушують функцію імунної системи і підвищують чутливість курчат до бактеріальних і вірусних інфекцій: колібактеріозу, сальмонельозу, хвороби Марека, хвороби Гамборо, інфекційного бронхіту, ньюкаслської хвороби та інших. Афлатоксин знижує синтез білка і продукцію антитіл, викликає атрофію бурси та тимуса, порушує мікрофагальну реакцію, загострює перебіг колібактеріозу та сальмонельозу. Різко порушується функція імунної системи, що негативно впливає на формування поствакцинального імунітету проти бактеріальних і вірусних інфекцій.
Відзначено, що введення охратоксину А в дозі 5–6 мг/ кг маси 3-тижневим курчатам викликає 50% летальність, а в дорослих курей — різке зниження яйцекладки з подальшим захворюванням і загибеллю. Отже, афлатоксини й охратоксини викликають різні зміни в обміні речовин, порушуючи функції печінки, нирок та імунної системи.
Т-2 токсин є індуктором запальних процесів з утворенням некрозів. Порушуючи травлення, він різко знижує засвоєння поживних речовин, зокрема білків, амінокислот, вітамінів і мікроелементів, що негативно впливає на імуногенез і реакцію на введення антигенів. Невід’ємна фракція деяких жирів, що містить поліхлоровані похідні діоксину в концентрації 1 мг/кг корму, викликає отруєння і негативно впливає на імунну систему аж до повної її блокади внаслідок атрофії Фабрицієвої сумки, тимуса, а також дегенерації печінки, нирок, селезінки та кісткового мозку. Внаслідок отруєння діоксином сильно уражається ендотелій кровоносних судин, що призводить до дифузії рідкої фракції крові, яка містить глобуліни та специфічні антитіла, в колосерцеву сумку, міжм’язові простори, черевну порожнину і під шкіру. У такому стані навіть багаторазова вакцинація проти ньюкаслської хвороби, інфекційного бронхіту та інших захворювань формує імунітет не більше ніж у 50% курчат.
Модифікації раціонів дозволяють зробити досить обґрунтовані загальні припущення про максимальний приріст птиці та ефективність годівлі в період імунної реакції. Конкретна хвороба може потребувати додаткових змін раціону. Це особливо стосується хвороб шлунково-кишкового тракту, які згубно впливають на засвоєння поживних речовин або призводять до збільшення їх ендогенних утрат. Так, засвоєння поживних речовин за кокцидіозу залежить від стадії й важкості перебігу інфекції. Причому розглядати такі процеси треба стосовно певної досліджуваної речовини.
З практичного погляду, навіть невелика кількість поживних речовин може помітно змінити імунні реакції й опірність до захворювань.
Наталія Жейнова, канд. вет. наук, головний ветеринарний лікар ХОАПП «Харківптахопром»
журнал “Наше Птахівництво”, березень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
