змушені тепер працювати фактично всі платники податків. Запроваджені зміни утруднюють адміністрування та «розпорошують» кошти аграріїв на сперахунках із ПДВ
Із 1 січня 2016 року набрали чинності зміни, внесені до Податкового кодексу України (ПКУ) Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 р. №909-VIII.
Незважаючи на норму пп. 4.1.9 ПКУ, де чітко передбачено, що зміни до будь-яких елементів податків і зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, у якому діятимуть нові правила та ставки, Закон було прийнято 24 грудня 2015 року, а набрав він чинності через сім календарних днів. Уже традиційно два роки поспіль порушується принцип стабільності податкового законодавства, а платники податків звикають працювати за новими правилами.
Концептуальні зміни в оподаткуванні торкнулися й механізму справляння спеціального режиму з податку на додану вартість.
1. Спеціальний режим із ПДВ
Спеціальний режим із податку на додану вартість діє тимчасово, лише у 2016-му. Із 2017-го аграрії сплачуватимуть ПДВ на загальних підставах (пп. 4 п. 2 розд. XIX ПКУ). Крім цього, спец. ПДВ функціонує в «новому форматі». Якщо раніше вся ця сума зараховувалася на єдиний рахунок сільгоспвиробника і повністю залишалася в його розпорядженні, то тепер розподіл здійснюється залежно від виду діяльності.. А саме:
11 січня Державною казначейською службою було додатково відкрито рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ – на доповнення до вже відкритих суб’єктами спеціального режиму оподаткування рахунків, на які перераховуються кошти для розрахунків із бюджетом (3751) і для перерахування коштів на спеціальні рахунки (3752). Якщо один аграрій здійснює всі перелічені види діяльності, то фактично матиме три спецрахунки, що утруднюватиме адміністрування та «розпорошуватиме» кошти.
Кошти зі спецрахунків перераховуються в бюджет протягом операційного дня, а не в загальному порядку. Недолік такого перерахування полягає в тому, що за результатами податкового періоду в платника податку може й не бути податкових зобов’язань до сплати, а суми спец. ПДВ списуватимуться автоматично протягом дня, тобто ПДВ сплачуватиметься в бюджет фактично «авансом».
Отже, розподіл сум спец. ПДВ між державою й агровиробником здійснюється автоматично протягом одного операційного дня, а пропорція такого розподілу залежить від операцій с.-г. виробника.
2. Кошти на рахунках
Кошти, що потрібні для забезпечення реєстрації складених у 2015 році податкових накладних (далі — ПН), які реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) після 1 січня 2016 року, перераховуються на додаткові електронні рахунки (3752), які були відкриті с.-г. товаровиробникам у 2015 році.
Якщо за результатами останнього звітного періоду 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість (0121–0123) визначено суми для перерахування на спеціальний рахунок, і такі суми не було перераховано на додатковий електронний рахунок, або було перераховано не в достатньому розмірі, суми податку, які потрібно перерахувати на спецрахунок за результатами подання звітності, також перераховуються на додаткові електронні рахунки (3752), відкриті с.-г. товаровиробникам у 2015 році (лист ДФСУ «Про особливості застосування спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві у 2016 році» від 05.01.2016 № 203/7/99-99-19-03-02-17).
Урядовою постановою від 30 грудня 2015 р. №1177 внесено зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (далі — Порядок). Згідно з п. 7 Порядку, в разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується в бюджет, а такий рахунок закривається. В разі анулювання реєстрації платника податку — суб’єкта спеціального режиму оподаткування або виключення його з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування його додаткові електронні рахунки, на яких відсутні кошти, закриваються не раніше ніж протягом наступного робочого дня, що настає за днем такого анулювання/виключення. Казначейство перераховує суми податку в бюджет, зокрема суми податку, зараховані на додаткові електронні рахунки й не списані з рахунка станом на наступний робочий день із дня анулювання реєстрації платника податку — суб’єкта спеціального режиму оподаткування або виключення його з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування.
Тобто кошти, що потрібні для забезпечення реєстрації складених у 2015 році ПН, які реєструються в ЄРПН після 1 січня 2016 року, перераховуються на «старі» рахунки, які були відкриті 2015 року.
Якщо за результатами останнього звітного періоду 2015 року визначено суми для перерахування на спецрахунок, і такі суми не було перераховано або було перераховано не в достатній кількості, то потрібні суми також перераховуються на «старі» рахунки, що були відкриті 2015 року.
У разі анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на електронному рахунку перераховується в бюджет. У разі виключення анулювання реєстрації платника податку — суб’єкта спеціального режиму оподаткування або виключення його з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування кошти на спецрахунках перераховуються в бюджет на наступний робочий день із дня анулювання реєстрації платника податку — суб’єкта спеціального режиму оподаткування або виключення його з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування.
3. Реєстрація податкових накладних, податковий кредит
Датою зарахування сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
• дата списання коштів із банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
• дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ПКУ).
Звертаємо вашу увагу, що це правило застосовується й до форвардних і ф’ючерсних контрактів.
Із 29 липня 2015 р. чинна норма, згідно з якою в разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів із дати складення податкової накладної (п. 198.6 ПКУ).
Отже, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН протягом 180 днів податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання/реєстрації та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів із дати її складання, якщо показати суму податку в розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ.
За порушення строків реєстрації податкових накладних застосовуються штрафи та пеня (п. 120-1.1 ПКУ, п.120-1.2 ПКУ). За порушення реєстрації ПН, розрахунку коригування в ЄРПН:
Тому, з одного боку, сума ПН, зареєстрована із запізненням, включається до податкового кредиту, а з другого — за таке прострочення сплачуються суттєві штрафні санкції.
4. Постачання самостійно виготовлених товарів
До змін, унесених Законом, база постачання самостійно виготовлених товарів не могла бути нижчою за їх собівартість. Така норма створювала багато проблем для с.-г. підприємств, оскільки визначити собівартість продукції фізично можливо лише за результатами року. Тепер база постачання самостійно виготовлених товарів не може бути нижчою за рівень звичайних цін. Згідно з пп.14.171 ПКУ, звичайна ціна — це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ (не стосується контрольованих операцій). Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Щодо форвардних і ф’ючерсних контрактів, що є популярними в аграрній сфері, то звичайною ціною є ціна, що відповідає форвардній або ф’ючерсній ціні на дату укладення такого контракту (абз. 5 пп.14.1.71 ПКУ).
5. Постачання зернових
Із 01.01.2016 операції з постачання зернових і технічних культур на митній території України оподатковуються ПДВ за ставкою 20%, а операції з вивезення в митному режимі експорту зернових і технічних культур підлягають оподаткуванню за ставкою 0%.
Попередня (авансова) оплата вартості товарів, які вивозять за межі митної території України, не змінює значення сум податку, які належать до податкового кредиту такого експортера (п. 187.11. ПКУ).
6. Постачання сільгосппродукції не платникам ПДВ
Якщо с.-г. продукцію придбано в населення або в осіб, які не є платниками ПДВ, а потім продано не платникам ПДВ, то об’єктом оподаткування ПДВ буде торгова націнка,встановлена продавцем (платником ПДВ) – п.189.12 ПКУ. Податковий кредит не визначається. Разом із тим, необхідним є дотримання всіх умов, а саме:
7. Скасовано залежність «податкових пільг» від факту реєстрації права оренди
Із 1 січня 2016 року підстава для нарахування орендної плати — договір. Положення, що право оренди має бути зареєстрованим, усунено з п.288.1 ПКУ.
Процедура реєстрації речових прав на нерухоме майно є досить тривалою в часі й вимагає значних витрат. Права оренди на земельні ділянки реєструють дуже повільно або взагалі не реєструють. Податкові органи дотримувалися позиції, що с.-г. продукція, вироблена (вирощена) на земельних ділянках, щодо яких не зареєстроване право оренди, для цілей оподаткування ПДВ в умовах спеціального режиму з ПДВ не може вважатися власно виробленою. Тому, суми податкових зобов’язань із ПДВ за операціями з постачання такої продукції (яка є сільськогосподарською) підлягають сплаті в державний бюджет.
Враховуючи той факт, що ця вимога усунена з ПКУ с.-г. виробникам буде «трошки легше дихати».
8. Відшкодування ПДВ
Механізм відшкодування ПДВ у 2016 році також зазнав змін. В першу чергу агровиробники та трейдери можуть відшкодовувати ПДВ за експортними операціями щодо зернових і технічних культур.
По-друге, Законом збережено мораторій на проведення документальних позапланових перевірок платників податків, що подали заяву на відшкодування з бюджету ПДВ і сума такого відшкодування становить понад 100 тис. грн. Подовжено мораторій і на перевірки суб’єктів господарювання, що закупляли товари у платників податку, що застосовують спец. ПДВ і також подалися на відшкодування.
Тому проводиться лише камеральна перевірка для узгодження органом контролю заявленої суми бюджетного відшкодування. Строк такої перевірки становить 30 календарних днів. За результатами такої перевірки податкова протягом 3 робочих днів надає висновок із сумою до відшкодування Казначейству, яке повинно протягом 3 операційних днів перерахувати ці кошти платнику податків.
Повний перелік платників податку, які отримали бюджетне відшкодування, щомісячно публікується на сайті Казначейства з обов’язковим зазначенням сум таких відшкодувань. Тобто інформація про осіб, яким пощастило відшкодувати ПДВ, має бути публічною. Разом із тим в жодному законодавчому акті не прописана черговість, за якою Казначейство повинно здійснювати перерахунок коштів. А платник податків має дуже обмежені дієві способи захисту своїх прав (якщо кошти не надійшли), адже на казначейські рахунки арешт не накладається.
Хай там як, податкове навантаження на сільгоспвиробників зростає. Окрім змін у розподілі спец. ПДВ, їм підвищили ставки єдиного податку четвертої групи, зокрема за ріллі, сіножаті, пасовища доведеться сплачувати 0,81% нормативної грошової оцінки за землю, що у 2015 році теж суттєво зросла.
Андріанна Мартинів, юрист ЮФ«ОМП»
газета “АгроМаркет”, лютий 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
