Інвестиційний потенціал українського агровиробництва величезний. Однак наразі спостерігаємо відтік іноземного капіталу
Сільське господарство відрізняється від інших видів бізнесу. І питання не тільки у специфічних умовах роботи, як-то сезонність чи залежність від погоди. Дається взнаки ціла низка найрізноманітніших чинників, із якими аграрії оптимістично вчаться давати собі раду — попри події на сході країни, девальвацію гривні та постійні перемовини урядовців із кредиторами нашої держави щодо реструктуризації заборгованості.
І хоча іноземних інвесторів теоретично приваблює перспектива завести власну «курку, що несе золоті яйця», однак вкладати свої грошенята в сільське господарство України вони не надто поспішають. Судячи з офіційної статистики, інвестиції в 2015-му будуть мізерними (навіть проти 2013-го).
За офіційними даними, відтік іноземного капіталу лише за перший квартал 2015-го становить майже 105 млн дол. (це на 6,2 млн дол. більше, ніж за такий самий період 2014-го) — свій капітал із України вивели Кіпр (89,4 млн дол.), Нідерланди (21,5 млн дол.), Франція (21,5 млн дол.), Велика Британія (8,8 млн дол.) і Швейцарія (1,1 млн дол.).
Понад 80% (2,419 млрд дол) прямих іноземних інвестицій, що надійшли в Україну в першому кварталі 2015-го, було вкладено у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів. І лише 507,7 млн дол. — у сільське, лісове та рибне господарство. За таких умов, зрозуміло, треба хіба що знаходити для розвитку внутрішні резерви. Та що зробили для цього профільне міністерство й парламентарії? У 2015-му про можливості залучення фінансування в АПК йшлося чи не на кожній зустрічі з потенційними інвесторами — під час форумів, конференцій, з’їздів й усіляких інших представницьких міжнародних зібрань. У результаті було підписано декларацію про наміри щодо фінансування проектів в аграрному секторі з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ); декларацію про співпрацю з «Дунайською соєю» та меморандум щодо співпраці у сфері сільського господарства в рамках проекту «Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва». Реально ж за сприяння міністерства нині реалізується проект для розвитку плодоовочівництва в чотирьох південних областях (Запорізькій, Херсонській, Одеській і Миколаївській) на 30 млн канадських доларів. За 6 років роботи закордонні грантодавці мають намір запровадити нові технології з вирощування овочів у цих регіонах й охопити навчанням близько 30 тис. фахівців. Крім того, Мінагро хоче залучити в ЄІБ EUR 400 млн, але швидше за все, ці кошти будуть освоєні під конкретні проекти агрохолдингів. Середній і малий сільгоспвиробник їх, цілком імовірно, не побачать.
Спецрежим з ПДВ збережуть тільки тваринникам?
Невідомо, яким буде проект бюджету на 2016 рік. Кабмін лише зареєстрував його в парламенті, але реальних цифр поки що ніхто не бачив. Крім того, 114 депутатів внесли проект податкової реформи, який передбачає збереження спецрежиму з ПДВ лише для виробників тваринницької продукції.
Заступник міністра аграрної політики та продовольства Володимир Лапа зазначив, що в 2014 році тривожні сигнали для АПК з боку фіскалів уже надійшли. Мова про зміну бази оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком (єдиним податком, четверта група в чинному Податковому кодексі), невідшкодування ПДВ за експорту зернових і технічних культур, скасування компенсації сільськогосподарським виробникам вартості реалізованого молока та м’яса за рахунок акумульованого ПДВ промисловими переробниками відповідної продукції, збільшення мінімальної ставки орендної плати за оренду земель сільгосппризначення державної власності з 1 до 3% грошової оцінки одночасно із запровадженням індексації нормативно-грошової оцінки в цілях оподаткування. «Реалізація цих й інших фіскальних заходів зумовила збільшення фінансового тиску на аграрний сектор в обсягах щонайменше 20 млрд грн на рік. З урахуванням тимчасового запровадження додаткового імпортного збору — до 30 млрд грн», — коментує замміністра.
Мінфіну — не до схеми дотування аграріїв…
У разі скасування спецрежиму з ПДВ парламентарі все ж мають запропонувати альтернативну підтримку для аграріїв: або повернення ПДВ за експорту зерна, або прямі дотації. Проте, за словами члена комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександра Бакуменка, сума прямої бюджетної підтримки відповідно до умов вступу України до СОТ обмежена обсягом 3,043 млрд грн з правом на 5% de minimis (тоді як за наявності спецрежиму виробники акумулювали в 2014 році суму близько 20 млрд грн). Нехай там як, Мінфін досі не запропонував свою схему дотування аграріїв. Відповідно до розрахунків МінАПіП, за умови скасування податкових пільг і дії всіх негативних чинників падіння обсягів виробництва валової сільгосппродукції може перевищити 12,5% в підприємствах та 8% у цілому по галузі. Проте є й позитивні новини з боку фінансового відомства: у 2016-му буде скасовано додатковий імпортний збір, що дозволить хоч якось здешевити ціни на імпортне насіння, ЗЗР і міндобрива.
Ірина Задорожня
газета “АгроМаркет”, листопад 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
