Які фітофаги перешкоджатимуть вирощуванню та одержанню здорової плодової продукції у сезоні 2011 року?
За даними фітосанітарного моніторингу, що здійснюють спеціалісти обласних і районних державних інспекцій захисту рослин, яблунева плодожерка залишається найпоширенішим та найшкідливішим фітофагом саду. В умовах минулорічної вегетації вона заселяла практично всі яблуневі сади, розвиваючись у Степу і південному Лісостепу в трьох, в Поліссі та західному й північному Лісостепу у двох поколіннях.
У Степу та АР Крим було заселено 50—100% площ, 51—100% дерев. Порівняно з 2009 роком в умовах минулорічної вегетації в Кіровоградській, Луганській та Миколаївській областях кількість заселених дерев (37—69%) збільшилася у 1,6—3 рази. В АР Крим за масового льоту метеликів ІІ і ІІІ поколінь на феромонні пастки за тиждень відловлювали до 60 екз. В інших степових регіонах в період масового льоту — 4—20, максимально 75 метеликів за 7 днів (Запорізька обл.). Пошкодження плодів у незахищених садах становило 3—14%, у Запорізькій, Кіровоградській, Херсонській областях 30—45%.
На 100% площ садів у Лісостепу яблунева плодожерка заселяла 60—78%, у Поліссі 60—100% дерев. Лише в Івано-Франківській, Київській, Харківській та Чернігівській областях було заселено до 50% площ. Перше покоління було нечисленним. Під час льоту метеликів другого покоління на феромонну пастку відловлювали 15—20 особин за тиждень. Пошкодженість плодів у захищених садах становила 2—3%. Подекуди у Вінницькій, Черкаській та Чернівецькій областях яблунева плодожерка пошкодила 15—19%, Харківській і Хмельницькій 36—83% плодів. У Поліссі максимальне пошкодження плодів відмічено в садах Івано-Франківської (20%), Львівської (38%), Чернігівської областей (42%).
Яблунева плодожерка дедалі більше поширюється в усіх зонах вирощування садів. Зимуючий запас шкідника залишається на рівні 2009 року. Отже, 2011 року вона, ймовірно, масово розвиватиметься та завдаватиме значної шкоди плодам яблуні повсюдно.
Найзаселенішими яблуневим пильщиком залишаються сади Лісостепу та Полісся, подекуди Степу.У садах Полтавської, Сумської, Харківської областей шкідника було виявлено удвічі менше, ніж 2009 року. Такі показники, ймовірно, зумовлені несприятливими гідротермічними умовами — недостатньою вологістю ґрунту протягом літнього періоду. Винятком були Хмельницька, Львівська та Чернігівська області, де він заселив відповідно 28, 40 і 57% дерев та пошкодив 9—32% плодів. У Степу заселеність дерев пильщиком становила 7—37%, що в 1,7 раза більше показників 2009 року. Плодів пошкоджено 2,3—6%, максимально у Запорізькій області 16%. Найзаселенішими залишаються сади АР Крим (63% дерев), що зумовлено оптимальним гідротермічним режимом у період спарювання, відкладання яєць та відродження личинок. Зимуючий запас шкідника залишився на рівні 2009 року — 0,5—3 несправжні гусениці на 1 м2.
2011 року спалаху чисельності пильщика не очікується, але за достатнього зволоження середовища можливе осередкове збільшення його чисельності й шкідливості. Особливу увагу слід звернути на сади ранньостиглих яблунь, які першочергово пошкоджуються фітофагом. Сприятливим для розвитку пильщика є і розтягнутий період цвітіння.
Яблунева горностаєва міль є одним з найнебезпечніших листогризучих шкідників, поширених передусім у незахищених садах. Осінніми обстеженнями встановлено повсюдну заселеність яблуневою міллю 50% площ яблуневих насаджень, 3—49% дерев. У Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Черкаській областях зимуючий запас перевищує ЕПШ (2 щитки на 2 п.м.г.) і становить 2—2,5 екз. на 2 п.м.г. 2011 року фітофаг завдаватиме значної шкоди листковому апарату дерев, передусім у занедбаних із високим зимуючим запасом шкідника насадженнях.
Серед садових довгоносиків найбільшої шкоди садам завдавали: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, букарка та казарка. За доброї перезимівлі наявного зимуючого запасу уможливлюється подальше наростання чисельності та шкідливості фітофагів скрізь, особливо в старих недоглянутих насадженнях.
У Степу жуки сірого брунькового довгоносика в березні 2010 р. заселили 10—22% дерев, пошкодили 2—12% бруньок. Значна чисельність фітофага залишається в садах Дніпропетровської, Кіровоградської та Луганської областей, де було пошкоджено 18—42% бруньок на 48—100% дерев. Найбільша чисельність сірого брунькового довгоносика мала місце в низинних зволожених місцях. У Лісостепуцим шкідником було заселено 49—100% дерев та пошкоджено 4,5—11, максимально 48% бруньок. У Поліссі найбільш заселеними виявились сади Чернігівської області: на 80% дерев вони пошкодили до 14% бруньок та листя.
Яблуневий квіткоїд найчисельніший у садах Лісостепу та Полісся, де найбільш оптимальні умови для розвитку шкідника (подовжений період розпускання бруньок та цвітіння), що уможливлює відкладання яєць у триваліший строк. Подекуди в областях Полісся (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернігівська) та Лісостепу (Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська) було заселено 57—100% дерев та пошкоджено 12—28% бруньок і бутонів. У Степу численнішим квіткоїд виявився у Херсонській (100% дерев), Кіровоградській і Луганській (57% дерев) областях, де пошкодив 2—12% бутонів та квіток.
Розанова, інші види листокруток минулорічної весні повсюдно заселяли 58% площ; їх виявлено на 15—48%, а в Запорізькій, Дніпропетровській, Полтавській областях — на 70—100% дерев. Гусениці пошкодили 0,3—12% бруньок, 2—18, максимально 32% листків (Полтавська обл.), 0,4—5% квіток та 1—1,5% плодів. Ступінь пошкодження листя у Волинській, Донецькій, Закарпатській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Черкаській областях оцінювали як середній та сильний.
За даними осінніх обстежень, листокрутками повсюдно заселено 20% площ, 33% дерев за щільності зимуючого запасу 0,1—1,8 яйцекладки на п.м.г., в осередках Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Львівської та Черкаської областей 2—3,3 яйцекладки на п.м.г. (ЕПШ 1 яйцекладка на п.м.г.). Тож види листокруток становитимуть реальну загрозу плодовим насадженням, передусім в областях із надпороговим зимуючим запасом.
Листомінуючі молі влітку заселяли 40% обстежених площ, 1—63% дерев та пошкодили 1—28, максимально 55% листя (Запорізька обл.). Ступінь пошкодження листя в осередках Донецької, Львівської, Миколаївської, Одеської та Черкаської областей оцінювали як середній. Восени відсоток заселених площ зменшився і становив 31%. Зимуючий запас молей-мінерів є допороговим. Але за сприятливої перезимівлі та незадовільного захисту плодових насаджень листомінуючі молі здатні спричинити значні пошкодження дерев через зменшення фотосинтезуючої поверхні листкових пластинок, що може сприяти передчасному листопаду, зниженню кількості та якості врожаю, ослабленню зимостійкості дерев. Важливу роль у регулюванні чисельності мінуючих молей відіграють ентомофаги, які знищують до 80—90% гусениць та 60—70% лялечок молі.
Яблунева листоблішка (медяниця) розвивалася здебільшого у Лісостепу та Поліссі, подекуди Степу. У Вінницькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Сумській та Хмельницькій областях навесні шкідником було заселено 36—100% дерев, 3—6% бруньок. Влітку яблунева листоблішка заселяла 19—70% дерев та 2—15% листків. Її шкідливість у Степу була незначною, окрім вогнищ Кіровоградської та Одеської областей, де шкідник заселив 60% дерев, 7% бруньок. Грушева листоблішка в південному Степу заселяла 10—12% дерев. На Закарпатті шкідник пошкодив 38% дерев, 5% бруньок навесні та 5% листків влітку. Зимуючий запас листоблішок значно менший проти показників 2009 року, але достатній для нанесення відчутної шкоди плодовим насадженням за доброї перезимівлі та сприятливих погодних умов вегетації 2011 року.
Cеред рослиноїдних кліщів домінуючими видами були: червоний плодовий, звичайний павутинний та глодовий. Червоний плодовий кліщ найпоширеніший у Степу, де заселяв 12—24%, в АР Крим, Дніпропетровській, Херсонській областях 36—76% дерев. У садах Лісостепу чисельність червоного кліща збільшилася: навесні ним було заселено 7—16% бруньок на 12—18%, у Вінницькій, Київській, Чернівецькій областях на 40—62% дерев. У Поліссі (Волинська обл.) кліщ заселяв 12% дерев. Глодовий кліщ був поширенийу степових областях, де навесні розвивався на 32—53% дерев. Звичайного павутинного кліща виявляли в садах Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей.
Восени кліщами скрізь було заселено 16—45%, у Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Кіровоградській, Миколаївській, Хмельницькій та Чернівецькій областях 50—69%, Запорізькій, Житомирській 84 і 100% дерев відповідно в слабкому та середньому, у степових областях сильному ступенях. За такого заселення та спекотної посушливої погоди протягом вегетації 2011 року можливі масові розвиток та поширення кліщів повсюдно. Захистом плодових дерев від кліщів у ранньовесняний період передбачається застосування акарицидів для знищення зимуючих стадій та проведення подальших обробок протягом вегетації за рекомендованою системою, що розробляється спеціалістами Інституту садівництва НААНУ.
Серед попелиць найпоширенішими в садах були: яблуневі зелена і червоногалова, сливова обпилена та чорна вишнева, від яких потерпати, зокрема, молоді насадження через висмоктування соку з листя, що призводило до послаблення дерев. Яблунева зелена попелиця найпоширенішою була в садах Степу та Лісостепу. В Лісостепу навесні вона заселяла 35—45% дерев, 4—14% бруньок. Влітку відмічали повсюдне масове розселення шкідника. У Степу навесні попелиця пошкодила 3% бруньок на 9—32%, в АР Крим 45%, Дніпропетровській області 60% дерев. Влітку попелиця набула значного поширення насамперед в АР Крим, де заселила 63% дерев. У Поліссі попелиця на 27% дерев пошкодила 4% бруньок, в осередках Закарпатської та Львівської областей до 25% бруньок на 52—74% дерев. Загальний зимуючий запас яблуневої зеленої попелиці дещо менший, ніж 2009 року.
Червоногалова попелиця в Степу (АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Херсонська обл.) навесні пошкодила 3% бруньок на 16%, в АР Крим 30% дерев. Влітку, за своєчасного захисту дерев, значного поширення цього виду попелиці не відмічалось. Зимуючий запас залишився на рівні 2009 року.
Сливова попелиця в Степу (Донецька, Херсонська обл.) розвивалась на 22%, в АР Крим 50% дерев. У Дніпропетровській області навесні було заселено 50%, влітку 100% дерев та пошкоджено 25% листя. У Чернівецькій області сливову попелицю виявляли на 22%, Черкаській 38% дерев та 22% бруньок. Вишневу попелицю виявляли у Дніпропетровській, Донецькій та Херсонській областях Степу на 5—10%, в АР Крим 63% дерев, у Лісостепу (Полтавська обл.) на 40% дерев.
Наявний зимуючий запас комплексу попелиць за сприятливих умов перезимівлі та поточної вегетації може спричинити масовий розвиток та поширення попелиць, що завдасть відчутної шкоди, передусім молодим насадженням.
Акацієва та сливова несправжні щитівки заселяли сади Степу та Лісостепу, подекуди Полісся (Закарпаття). Більш шкідливою в умовах 2010 року була акацієва несправжня щитівка, яка шкодила загалом сливі. Як і в 2009 р., несправжні щитівки були найпоширенішими в садах Донецької та Запорізької областей, де заселили відповідно 38 і 56% дерев у середньому ступені. У Лісостепу несправжні щитівки розвивались на 5—17% дерев. В осередках Чернівецької області цими шкідниками було заселено 98% дерев подекуди в сильному ступені. На Закарпатті несправжні щитівки заселили 54% дерев від слабкого до середнього ступенів, що майже у 1,5 раза більше позаминулорічного.
В цілому загальний відсоток заселених дерев несправжніми щитівками перебуває в межах показників 2009 року. Цього достатньо, щоб за сприятливих умов перезимівлі шкідників відбулося масове заселення дерев 2011 року, передусім це стосується незахищених насаджень.
Протягом минулорічної вегетації відчутної шкодисадам завдала комоподібна щитівка. Спостерігалося збільшення загального відсотка заселених шкідником дерев (53%) порівняно з попередніми роками. Скрізь шкідник заселив 10—33%, в Донецькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Київській, Миколаївській, Сумській, Херсонській 40—59% дерев, а в осередках Чернівецької, Житомирської областей 72 і 100% дерев відповідно. У більшості областей спостерігали середній ступінь, подекуди в Донецькій сильний ступінь заселення. Каліфорнійська щитівка заселяла переважно старі сади Степу та Лісостепу — 18% дерев, в АР Крим 40%, Дніпропетровській та Черкаській областях до 70% дерев.
2011 року ймовірне завдання відчутної шкоди плодовим насадженням червицею в’їдливою. Торік вона розвивалася передусім у старих занедбаних садах, де виявлена на 5—16%, у Запорізькій, Херсонській на 21 і 29 відповідно, у Кіровоградській на 40% дерев. Найбільший ареал червиці в’їдливої — в садах АР Крим, де нею заселено 44% дерев (у 2009 р. 20%). Щільність гусениць 2,6 екз. на дерево, що дещо більше, ніж у 2009 році.У Лісостепу рівень заселення дерев шкідником проти позаминулорічного теж збільшився, що зумовлено підвищенням температурного режиму протягом останніх років, який спричинив збільшення показників річної СЕТ. В середньому фітофаг заселив 12% дерев (у 2009 р. 7%) за чисельності 0,8—2 гусениці на кожне. У Чернівецькій області заселеними виявились 30%, тоді як у 2009 р. лише 10% дерев.
Вишнева муха — небезпечний шкідник кісточкових порід. Висока чисельність цього шкідника залишається у Степу. В господарствах Дніпропетровської, Донецької, Запорізької областей фітофагом було заселено 60—100% дерев та пошкоджено 19—58% плодів. Як правило, це старі занедбані або несвоєчасно захищені сади. В АР Крим шкідник пошкодив 9—25% плодів на 52% заселених дерев. У Лісостепу (Вінницька, Полтавська, Хмельницька, Черкаська обл.) та Поліссі (Івано-Франківська обл.) муха заселяла 42—100% дерев, пошкодження плодів сягало 14—30%, подекуди до 63%.
За даними осінніх обстежень, зимуючий запас шкідника досить високий: 3—5 пупаріїв на 1 м2 ґрунту в Степу й Лісостепу; у Поліссі 1,5 пупарія на 1 м2. (ЕПШ 1 пупарій на 1 м2). Отже, поточного року ймовірне масове поширення вишневої мухи в усіх зонах вирощування черешні та вишні. При плануванні захисту від вишневої мухи слід враховувати, що відродження та живлення її личинок відбуваються у плоді і практично недоступні для дії інсектициду. Тому дуже важливо проводити обприскування проти імаго в період активного виходу мухи з ґрунту та масового відкладання яєць, тобто через 8—10 днів після виходу перших мух, наступне через 10—12 діб після попереднього обприскування. Слід враховувати, що найбільше вишнева муха пошкоджує середні та пізні сорти черешні, які потребують більшої уваги й захисту.
Тетяна Сидоренко, провідний спеціаліст відділу прогнозування та фітосанітарної діагностики
Головна державна інспекція захисту рослин
журнал “The Ukrainian Farmer”, березень 2011 року
The Ukrainian Farmer
