Насіннєвий матеріал починає травмуватися під час збирання в полі і ще більше пошкоджується на елеваторах.
Нині сільськогосподарські машини розробляють одні фахівці, виготовляють – інші, а експлуатувати їх доводиться третім. Саме ці, останні, і є крайніми. Вони сплачують за помилки та прорахунки інших. І плата ця не мала – недобір врожаю і погана якість зберігання зерна через його травмування цілою ланкою машин, починаючи із зернозбирального комбайна і закінчуючи сівалками.
Озима пшениця
Відповідно до даних Центральної машиновипробувальної станції, під час лабораторно-польових випробувань зернозбиральних комбайнів травмування зерна озимої пшениці становить 30–42%. Кількість пошкоджених зерен в озимій пшениці лише під час обмолоту перебуває в межах 27–42%. Дроблення пшениці при збиранні доходить до 3% і більше. В окремі роки частка зерен з повністю вибитим зародком (при збиранні) із загальної кількості пошкоджень сягає 70%. Хоча пшениця належить до зернових культур, що обмолочуються важко, великі зерна всередині колоса обмолочуються порівняно легко, а дрібні, що мають міцніший зв’язок з ним, травмуються сильніше. При наступній обробці насінини завбільшки 2 мм і менше відходять на сортувальних машинах і не впливають на посівні якості насіннєвої партії.
Озиме жито
Під час обмолоту жито більше травмується, ніж пшениця. Якщо кількість мікро- й макротравм після комбайна в пшениці 27–42%, то в жита 37–63%, при цьому подрібнення в пшениці – 3,5%, в жита – 7,6%. Жито подрібнюється впоперек, а пшениця вздовж зернини. Крім того, при практично однаковій кількості часткових пошкоджень зародка зерен з повністю вибитим зародком значно більше (приблизно в 2 рази) буває в жита. Так, при обмолоті жита з вологістю 15% було 34% насіння з пошкодженим зародком (із загальної кількості травм), а при вологості 25% – 65%. При переході на більш щадний режим обмолоту зерен, травмованих було відповідно 23 і 34%. Така різниця в ушкодженні зародка пояснюється тим, що в зерна жита зародок сильно виступає із зернівки, а в пшениці перебуває майже поряд із зернівкою, тобто виступаючий зародок жита легше вибивається, ніж схований у пшениці. Крім того, покривні тканини зернівки жита тонші й ніжніші, ніж у пшениці.
Травмування підступне своєю неявністю. Ми не бачимо мікротравмування, а його в 10 разів більше, ніж видимих травм. Сушіння зерна правильно розглядати як складову технології збирання.
Кукурудза
Численними дослідженнями встановлено, що пошкодження зерна кукурудзи при збиранні на насіння кукурудзозбиральними машинами становить у середньому 10%, а в процесі післязбиральної обробки 40…80% і більше. Травмованість при збиранні кукурудзи сильно залежить від вологості зерна. Сушіння кукурудзи через її схильність до утворення тріщин вимагає особливих режимів. Так, за результатами аналізу, при ручному обмолоті качанів і повітряному сушінню виявлено 8…10% тріщинуватого зерна, причому тріщини порівняно неглибокі, а при тепловому сушінні і механічному обмолоті тріщини в ендоспермі виявлені у 65…83% насінин.
Рис
Особливістю травмування рису є наявність тріщин у зерні ще до початку збирання. Пояснюється це тим, що швидка нерівномірна зміна вмісту води у зернівці створює об’ємну напругу. Як правило, в середній частині зернівки утворюються великі поперечні тріщини. Це відбувається при повній стиглості зернівки, коли швидко втрачається волога. Тріщини всередині ендосперму в більшості випадків досягають алейронового шару. Тріщинуватість зерна на корені досягає 10%, а якщо врожай перестояв – до 20%. При збиранні відбувається руйнування зерна по великих тріщинах. Поряд з подрібненням зерна при збиранні відбуваються й інші види механічних пошкоджень.
При просушуванні рису у валках тріщинуватість насіння сильно зростає, особливо у верхній частині валка. За тривалого лежання скошеного рису у валках тріщинуватість досягає 60%. Схильність рису до розтріскування накладає особливі вимоги до сушіння сирцю. Дослідження засвідчили, що розтріскування рису-сирцю при сушінні сильно залежить від температури теплоносія і від специфіки його подачі. При переході до підвищеної температури теплоносія з 80º до 100ºС розтріскування зростало в 3–4 рази.
Леонід Фадєєв, канд. техн. наук, доцент
газета “АгроМаркет”, січень 2012 року
AgroTimes
