Аерозоль, маючи велику проникну здатність, знезаражує не лише поверхні приміщення, а й повітряне середовище у ньому.
Більшість методів боротьби з небажаною мікрофлорою застаріли й мають суто формальний характер. А будь-які спроби що-небудь змінити зводяться до розширення спектру дезінфікуючих препаратів. Але ця тенденція швидше слугує інтересам хімічних виробництв, ніж сподіванням виробників. Однак вихід є. Йдеться про застосування методу аерозольної дезінфекції, що зменшує вплив людського фактору, є відносно недорогою, адже передбачає використання меншої кількості дезінфекційного розчину й обробку більшої площі. Крім того, на поверхнях приміщень існує велика кількість дефектів у вигляді щілин, тріщинок і так званих крипт — маленьких кратерів, і більшість стандартних дезінфікуючих препаратів не в змозі проникнути у ці порожнини. Чого не скажеш про аерозолі, які завдяки малому діаметру частинок робочого розчину можуть глибоко проникати у щілини й триматися там протягом кількох годин.
Купуючи препарати для здійснення аерозольної дезінфекції, обов’язково слід звернути увагу на те, чи можна їх застосовувати методом гарячого туману, чи лише методом холодного туману. Спосіб застосування залежить від обладнання в господарстві. Бажаний розмір частинок аерозолю має становити 5—40 мікронів. Для дезінфекції повітря більш ефективні частинки меншого розміру, для дезінфекції поверхонь — більшого. Аерозольним методом можна застосовувати і такі поширені дезінфектанти, як формалін, віроцид та багато інших, які є зараз на ринку.
Рівень витрати дезінфекційного розчину пов’язаний з профілем поверхонь приміщень. Гладкі поверхні (кахель, скло тощо) знезаражують за витрати 0,1 л розчину на 1 м2 площі. На бетонну підлогу потрібно 0,3 л, а дерев’яні стіни, бетон з тріщинами й щілинами можуть бути продезінфіковані за витрати 0,4 л/м2. Для дезінфекції повітря витрачають від 5 до 15 л розчину на 100 кубометрів об’єму. Якщо приміщення завчасно піддавалося вологій обробці, обсяг дезінфекційного розчину можна зменшити на 50%. Однак при використанні конкретного препарату рекомендовані витрати та експозицію слід звіряти з доданою інструкцією.
Треба відзначити, що окремі конструкції аерозольних апаратів передбачають їх роботу в автоматичному режимі, що значною мірою знижує вплив людського фактора та професійний ризик для здоров’я персоналу.
Одна з переваг аерозольного способу дезінфекції — менше використання рідини порівняно зі звичайним способом. Адже після дезінфекції приміщення потрібно висушити і нагріти, тож чим менше вологи ми внесемо у процесі обробки, тим швидше і дешевше висушимо приміщення.
Також слід вивчити можливість аерозольної дезінфекції безапаратним методом, коли в результаті хімічних реакцій відбувається виділення знезаражуючого агента. Цей спосіб нескладний та економічний, тому що не потребує спеціальних генераторів, додаткових коштів і затрат праці, високоефективний для зниження проявів багатьох респіраторних хвороб — це відкриває широкі можливості для застосування його у ветеринарній практиці.
Препарати для безапаратного отримання аерозолів
Аерозоль хлорскипидару застосовують для дезінфекції повітря в присутності тварин і для санації їхніх верхніх дихальних шляхів. Аерозоль отримують при взаємодії хлорного вапна і скипидару в співвідношенні 4:1 або 5:1. Для цієї мети використовують сухе хлорне вапно з активністю не менш як 25% хлору; норма застосування — 2 г хлорного вапна і 0,5 г скипидару на 1 м3 приміщення. Компоненти змішують в емальованих відрах. Суміш розподіляють так, щоб кожне відро припадало на 500 м3 об’єму приміщення. Відра рівномірно розставляють в середньому проході будівлі.
Аерозоль хлору одержують при взаємодії соляної кислоти і перманганату калію. На 1 м3 об’єму приміщення беруть 0,3 г перманганату калію і 1,5 мл соляної кислоти. Експозиція 30 хв.
Успішні результати отримано від застосування гіпохлориту натрію. У воді розчиняють кальциновану соду і хлорне вапно (із вмістом не менше 25% активного хлору) з розрахунку по 200 г обох компонентів на 1 л води (кальциновану соду попередньо розчиняють у невеликій кількості води, підігрітої до 50—80 °С). Приготований розчин витримують 24 години (у перші 5 годин його перемішують 4—5 разів). Відстояний розчин гіпохлориту натрію містить 5—6% активного хлору. Розбавляючи його водою, готують робочий розчин із вмістом 1,5—2% активного хлору. У закритій тарі він не втрачає активності протягом 6 місяців.
Аерозоль йодалюмінію і хлоралюмінію застосовують для санації повітря тваринницьких приміщень у присутності тварин з лікувально-профілактичною метою при багатьох, у тому числі вірусних інфекціях. Для цього беруть скляні або емальовані ємності не менше ніж 2—3 л (одна ємність на 400—500 м3 об’єму приміщення) і розставляють або розвішують рівномірно (на рівній відстані одна від одної та від стін оброблюваного приміщення) на висоті 1—1,5 м; їх заповнюють однохлористим йодом з розрахунку 3 мл/м3, в який опускають шматочки алюмінію (стружку, порошок, шматочки алюмінієвого дроту або вибракуваного посуду, інших алюмінієвих виробів) з розрахунку 50 г на 1 л препарату. Відбувається термічна реакція з виділенням туманоподібного аерозолю йодалюмінію і хлоралюмінію. Тривалість та інтенсивність реакції залежать від кількості компонентів: при малій кількості однохлористого йоду і завищеному вмісті алюмінію реакція йде надзвичайно інтенсивно зі спінюванням і розбризкуванням рідини; при малій кількості алюмінію процес йде повільно. Екзотермічна реакція починається через 1—2 хв. і триває 5—10 хв., залежно від чистоти алюмінію і температури препарату. Експозиція від початку реакції — 35—37 хв. На час експозиції приміщення щільно закривають, вентиляцію відключають. Таку дезінфекцію можна проводити 3—4 рази з інтервалом в три дні. Для виключення бурхливого спінювання і розбризкування з ємності препарату в процесі хімічної реакції і для більш повного виділення йоду доцільно використовувати суміш однохлористого йоду з триетиленгліколем у співвідношенні 9:1. Після закінчення кожної аерозольної обробки приміщення провітрюють — відкривають двері, вікна, вентиляційні люки і включають вентиляцію. Не слід допускати завищення гранично допустимої концентрації парів препарату в повітрі робочої зони 5 мг/м3. Потрібно враховувати, що пари концентрованого (нерозведеного) препарату викликають сильне подразнення слизових оболонок дихальних шляхів і очей, при тривалому впливі парів виникають катар верхніх дихальних шляхів, кон’юнктивіт, помутніння рогівки очей. При сильному впливі на шкіру препарат викликає опіки і виразки.
Дезінфекція йодистим алюмінієм. Для одержання розчину потрібної концентрації беруть 0,06 г алюмінієвої пудри, 0,6 г кристалічного йоду і 1,5 мл води у розрахунку на 1 м3 об’єму приміщення. Експозиція триває 20 хв. Йодистий алюміній згубно діє на багато видів мікроорганізмів. Однак при роботі з ним слід бути обережним, тому що йодистий аерозоль утворює на шкаралупі яєць бактерицидну плівку, з якої протягом 3—6 днів виділяється йод. Ці мікродози йоду шкідливі для персоналу, а також можуть призвести до псування інкубаторів, оскільки окислюють металеві деталі. Дезінфекцію йодистим аерозолем можна застосовувати у виняткових випадках за неблагополучної епізоотичної ситуації в господарствах.
Дезінфекція вільним йодом і хлором. Дезінфікуючі агенти — йод і хлор — виводяться з препарату однохлористого йоду у вільний стан. Найкращим співвідношенням компонентів, що беруть участь в реакції, є: однохлористий йод — 33,3 мл, марганцевокислий калій — 10 г і йодистий калій — 2,6 г з розрахунку на 1 м3 об’єму приміщення. Експозиція — 30 хвилин. Цей метод дезінфекції має високі фунгіцидні властивості проти грибних хвороб. На жаль, марганцевокислий калій зараз віднесений до препаратів прекурсорів, робота з ним ліцензується, і досить клопітно для господарства застосовувати цей реагент.
Дезінфекція аерозолем формальдегіду і йоду. Ефективними є аерозолі з суміші розчинів формальдегіду і однохлористого йоду в співвідношенні 1:1 при експозиції 3 години, за температури повітря 20 °С і відносної вологості 60—70%.
Останні три методи застосовують у птахівництві. Проте і в свинарстві аерозольні методи обробки тварин і приміщень мають широке застосування.
Сьогодні на багатьох сучасних фермах встановлюють системи охолодження високого тиску, за допомогою яких також можна застосовувати дезінфектанти в присутності тварин.
Ігор Святний, лікар ветеринарної медицини, консультант зі свинарства
журнал “The Ukrainian Farmer”, січень 2011 року
The Ukrainian Farmer
