Агромаркет
19 січня 2014
Як ефективно розкислити ґрунти?
Хімічні меліоранти з біологічно доступним фосфором успішно розв’язують проблему розкислення ґрунтів і підсилюють дію й ефективність внесених азотних і калійних добрив.
За даними агрохімічної паспортизації сільськогосподарських угідь України, ґрунти з підвищеною кислотністю в нашій країні становлять понад 10 млн га! Процеси закислення викликано значним зниженням обсягів внесення органічних добрив, припиненням робіт із хімічної меліорації, переважним використанням фізіологічно кислих добрив (аміачної селітри, сульфату амонію, суперфосфату, амофосу…), випаданням кислих дощів та природним вилуженням (декальцинацією) ґрунтів.
Внаслідок впливу на ґрунт шкідливих, антропогенних й абіотичних факторів на значній території України наразі втрачено 10—25% органічної речовини, практично вся орна земля в підорному шарі ущільнена, помітно знижені запаси поживних форм фосфору та калію. Зменшується вміст кальцію в кислих ґрунтах, а відтак, поширюються знеструктурення, кіркоутворення, переущільнення орного шару, абіотизація і як наслідок – знижується продуктивність сільськогосподарських культур.
Кислі ґрунти характеризуються збідненим вмістом кальцію та магнію й наявністю окислів алюмінію і заліза, які зв’язують рухомі форми поживних речовин у ґрунті й переводять їх у важкодоступні форми, тим самим зменшуючи ефективність внесених мінеральних добрив. На кислих опідзолених ґрунтах алюміній виявляє ще й токсичну дію на рослини. Тривалентне залізо в оглеєних ґрунтах переносить іони в рослину та може переходити у двовалентну форму, недоступну рослині. В такому разі рослини поглинають алюміній тривалентний, що призводить до їх пригнічення — алюмінізації. На кислих ґрунтах із сольовим показником 4,5—5,5 також спостерігається уповільнений розвиток ґрунтової мікрофлори.
Ґрунти з низьким вмістом кальцію більше схильні до ущільнення як орного, так і посівного шару, до зменшення пористості, часткової втрати технологічної агрегатної структури, порушення водно-повітряного режиму, а також поширення ерозійних процесів. Вони важко піддаються обробітку.
За виробничими та науковими даними зниження продуктивності культур і відповідне зменшення ефективності внесених мінеральних добрив на кислих ґрунтах становить, залежно від культури, 18,6—49,5%. Внесення тільки мінеральних добрив на кислих ґрунтах, особливо амонійновмісних без додаткового внесення кальцієвмісних сполук, призводить до диспергації ґрунту, підвищенню його щільності, кількісного зменшення водостійких агрегатів розміром 3—5 мм і, деякою мірою, посилює руйнування структури ґрунту.
Найоперативнішими та найраціональнішими засобами, що успішно розв’язують проблему розкислення ґрунтів у сучасних умовах, є Гранфоска™ та Фосфоритне борошно, які на третину складаються з кальцію (у формі СаО ). Наявність в складі біологічно доступного для рослин фосфору (а в Гранфосці™ ще й калію) — їх головна перевага, порівняно з меліорантами (вапняковим та доломітовим борошном, крейдою, дефекатом, фосфошлаком, мергелем та ін.). Тобто вони одночасно є хімічними меліорантами й комплексними мінеральними добривами, що містять низку мікроелементів — кальцій, сірку, магній, бор, цинк, марганець, молібден, залізо.
Поєднання кальцію та фосфору в Гранфосці™ та фосфоритному борошні сприяє нітрифікації й накопиченню більшої кількості розчинних сполук фосфорної кислоти в ґрунті. Після внесення Гранфоски™ або фосфоритного борошна на 15—28% підсилюються дії та ефективність внесених азотних і калійних добрив. Особливо відчутно реагують цукрові та кормові буряки, зернова кукурудза, соняшник, ріпак, льон, а також зернобобові й кормові бобові культури.
Норма внесення залежно від вирощуваної культури, кислотності ґрунту та ступеня дефіциту в ньому фосфору, калію й мікроелементів становить: 0,2—0,4 т/га — Гранфоски™ та 0,4—1,2 т/га — фосфоритного борошна.
Внесення Гранфоски™ або фосфоритного борошна в рекомендованих дозах також сприяє покращенню якості вирощуваної продукції (цукристості, олійності, вмісту клейковини, білку, крохмалю тощо); підвищенню врожайності на 15—20% (у виробничих умовах: на зернових — 5—8 ц/га, на кукурудзі — 7,1—15,2 ц/га, на озимому ріпаку — на 5,8—6,8 ц/га, на цукрових буряках — 41—79 ц/га); поліпшенню структури ґрунту; підвищенню зимо- й посухостійкості рослин; створенню належних умов для життєдіяльності корисних ґрунтових мікроорганізмів (зокрема, азотфіксуючих бульбочкових бактерій), які, в свою чергу, сприяють вивільненню доступних для рослин елементів живлення; підвищенню ефективності дії пестицидів (особливо гербіцидів триазинової групи, які за кислотності рН≤5 взагалі не діють).
Враховуючи важливість нейтралізації надлишкової кислотності ґрунтів та економічний ефект, який отримується в результаті проведення хімічної меліорації із застосуванням Гранфоски™ та фосфоритного борошна, ці добрива-меліоранти мають посідати провідне місце у вирощуванні таких культур, як цукровий буряк, кукурудза, ріпак, соя. Адже організаційні, технологічні, бюджетно-фінансові заходи щодо розкислення ґрунтів є запорукою збільшення валового виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення фондовіддачі в галузі рослинництва, створення передумови для зупинення процесу деградації ґрунтів.
Богдан Черемха, кандидат с.-г. наук, директор з виробництва ТОВ «Лотуре-Агро»
газета “АгроМаркет” червень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “АгроМаркет” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “АгроМаркет” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
Інші статті в цьому журналі
AgroTimes