Павло Коротич, головний редактор: Перевиробництво зерна, падіння цін на нього є вигідними для тваринників і зможуть дещо підвищити рентабельність свинарства й птахівництва. Проте «стрибків» у нарощуванні поголів’я у цих галузях очікувати не варто.
Кажуть, що слов’янину добре, то німцю смерть. Так весь час велося й між рослинницькою та тваринницькою галузями: щойно зберемо високий урожай і ціни на зерно впадуть — рослинники в розпачі, а тваринництво йде на підйом; а як жнива сирітські — хлібороби із цін радіють, а тваринники хапають уряд за горло, щоб зупинив експорт зерна й не допустив продовольчого колапсу.
Нинішнього року крива хильнула до високого врожаю, не виключено перевищення рекорду 2011 року. Цінову ситуацію із зерном експерти називають не більше — не менше як катастрофічною. Так, протягом одного тижня в першій половині липня тонна фуражної пшениці подешевшала на 450 грн і продовжувала дешевшати далі. Схожа ситуація і з ячменем. Станом на кінець липня ці види зернофуражу можна було придбати за 1400–1500 грн/т. Кукурудза (хоч і не так швидко, як зерно колосових культур) із початком хлібних жнив теж почала рух униз, очевидно, набираючи розгін до старту власного збирання.
Здавалося б, тваринники за цих обставин мають святкувати, готуватися до нарощування поголів’я та розширення бізнесу. Принаймні, так воно було під час попередніх перевиробництв зерна.
Однак тепер, напевно, такого вже не буде.
Що ж змінилося в Україні за останні роки у виробництві кормів зокрема і у тваринництві в цілому? Насамперед у галузях свинарства та птахівництва (тобто основних споживачах зернофуражу) стабілізувався й навіть посилився тренд до збільшення частки сільгосппідприємств у валовому виробництві продукції. Навіть минулого маркетингового року, коли зерно було доволі дорогим, тваринники демонстрували стабільне нарощування поголів’я й обсягів виробленої продукції. На сьогодні співвідношення між сільгосппідприємствами та господарствами населенням становить 40:60, але якщо по свинях воно поки що на користь населення, то по птиці вже переважають великотоварні гравці. Великі підприємства тепер — основні наповнювачі ринку, і для них украй небажаними є всілякі стрибки й падіння як в сегменті кормів, так і готової продукції. Серйозний бізнес прагне працювати планово, із баченням результату в середньо- та довгостроковій перспективі.
Водночас досягти стабільності й прогнозованості в умовах цінових хитань на ринку зернових кормів — завдання непросте. Щоб його вирішити, свинарські та птахівничі підприємства беруть в оренду землю й вирощують на ній зернофуражні культури. Це дає змогу не лише забезпечувати себе власною кормовою сировиною, а й диверсифікувати бізнес у цілому — продаж зерна теж приносить прибутки, і непогані. Проте в роки з перевиробництвом зерна рослинницькі підрозділи тваринницьких підприємств потерпають разом із рештою хліборобів: ціни реалізації для них падають також. Однак у такі роки є сенс більше зерна «пропускати через свиню», тож якщо на фермі є незаповнені місця, варто скористатися нагодою та поставити на відгодівлю максимально можливу кількість молодняку. Хоча, повторюся, навряд чи нарощування поголів’я на великих підприємствах істотно виходитиме на межі затверджених бізнес-планів.
Звісно, дрібнотоварні виробники ще порушуватимуть цю планову ідилію й, напевно, відреагують на зниження цін на зернофураж збільшенням поголів’я. Проте це не буде вже таким потужним фактором для внутрішнього ринку, як ще кілька років тому. Адже населення свою свинину та курятину здебільшого саме й споживає, товарність цих продуктів доволі низька. І що меншою буде частка населення в сукупному виробництві продуктів тваринництва, то менше відбуватиметься цінових збурень у періоди злетів і падінь урожаїв у рослинництві.
Єдине, що може поламати цю логіку нашого внутрішнього ринку, це імпорт дешевої м’ясної сировини. Проти лому, як кажуть, немає прийому.
журнал “The Ukrainian Farmer” серпень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “The Ukrainian Farmer” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
The Ukrainian Farmer
