Товариство з обмеженою відповідальністю «Крок-УкрЗалізБуд» уважають господарством-новатором. Про нововведення у виробництві молока розповів Олександр Сова — головний зоотехнік підприємства.
Підприємство «Крок-УкрЗалізБуд» — це племзавод із розведення української червоно-рябої молочної породи. Ці корови місцевого походження невибагливі, кліматично адаптовані, одним словом, зручні для утримання, годівлі й обслуговування в пересічному українському господарстві. Минулого року на підприємстві отримали середній надій за лактацію 8,8 тис. т молока від корови. А цей показник, як відомо, для зазначеної породи навіть вищий за стандарт. Виявляється, досягти таких показників просто… якщо підходити до всього з розумом і нестандартної точки зору.
Олександре Андрійовичу, розкажіть про те, як у вашому господарстві організовано годівлю молочної ВРХ?
– Якщо говорити про осінньо-зимовий період, то переважно годуємо своїх корів двічі на добу: о сьомій ранку та ввечері о шостій. А влітку годуємо тричі, особливо в спекотливу погоду. Це робимо з метою уникнення швидкого й непотрібного псування кормів за високої температури зовнішнього середовища. Раціон у нас збалансований, повноцінний. Корми готуємо міксером, завдяки чому вдається досягати рівномірного змішування різних компонентів корму, та й корови не вибирають із загальної маси тільки те, що їм більше смакує.
Постійно стежимо за станом кормового столу. Ми маємо власноруч розроблену модель такого собі підгортача кормів на кормовому столі: до трактора горизонтально причеплено звичайне автомобільне колесо, яке рухається вздовж краю кормового столу, крутиться й у такий спосіб підгортає корми.
Узагалі в годівлі ми багато в чому експериментуємо. Так, наприклад, відомо, що корова споживає найбільше корму рано-вранці. Свого часу ми на підприємстві випасали корів цілодобово, тобто утримання в теплу пору року було на вигульних майданчиках просто неба. Тоді я помітив, що всі без винятку корови продовжують пастися до полуночі, потім до 3:30 ранку тварини відпочивають, а до 5:30 інтенсивно споживають корми. Тому роздавати корми ми починаємо рано-раненько, щоб гарантовано мати високу молоковіддачу від тварин під час доїння.
А що входить до щоденного раціону корів?
– Силос, сінаж, зелена маса, комбікорм, корнаж — оце й є у щоденному меню наших підопічних. Для мінеральної підгодівлі використовуємо кухонну сіль, кормову соду. Також використовуємо вітамінно-мінеральну добавку.
Сьогодні багато хто відмовляється від використання в годівлі молочних корів зеленого конвеєра на користь однотипної годівлі, яка нібито не призводить до зменшення продуктивності. А чи дотримуються такої самої думки у ТОВ «Крок-УкрЗалізБуд»?
– У годівлі корови головне — збалансувати корми так, щоб не спричинити різкої зміни мікрофлори рубця тварини, гарантовано мати стабільні надої, потрібний відсоток у молоці жиру, білка тощо. А найкращий баланс — зелена маса, яка вже завідомо оптимально збалансована за цукром, протеїном й іншими показниками. Це найпростіший, найдешевший і найякісніший корм, який відповідає названим вимогам. Якщо говорити про культури, що йдуть на виготовлення зеленої маси на нашому підприємстві, то спочатку корів починаємо підгодовувати житом, люцерною, пшеницею. Одночасно закладаємо сінаж із люцерни в фазу бутонізації.
Улітку до щоденного раціону поступово й дуже обережно вводимо зелену масу. Починаємо приблизно з 10% загального обсягу згодовуваного корму, і так потрохи доходимо до 50% зеленої маси в раціоні корови. Робимо це з метою забезпечення організму всіма необхідними вітамінами. А поступово, щоб уникнути виникнення проблем зі здоров’ям і продуктивністю тварин. Адже різке введення в раціон великої кількості зеленої маси призводить до виникнення кетозу, різних кишкових розладів, або ж до зменшення молочної продуктивності — це дуже згубно для корови. Але якщо розумно підходити до годівлі ВРХ зеленою масою, то продуктивність не тільки не падає, а й помітно зростає. Адже корова — це травоїдна жуйна тварина, щоб не говорили сучасні спеціалісти.
Які кормові культури господарство вирощує у своїх сівозмінах?
– Багаторічні й однорічні бобові, суданку (з якої виготовляємо сіно та зелений корм), конюшину червону, кукурудзу на силос і зелену підгодівлю. Це основні культури. Маємо комбікормовий завод, де виготовляємо комбікорми окремо для дійних, окремо — для сухостійних корів. Не застосовуємо жодних кормових підсилювачів, гормонів, антибіотиків тощо. Раніше використовували живі дріжджі, які покликані були збільшувати надій молока. Але насправді, коли ми провели підрахунки, зокрема затрат на купівлю дріжджевмісного препарату й отримані додаткові літри молока, виявилося, що воно того не варте. Тому ми замінили дріжджі на свіжу пивну дробину. Суху пивну дробину ми категорично не застосовуємо, бо вона практично порожня, доцільність її згодовування дорівнює нулю. А свіжу пивну дробину купуємо на заводах «Славутич», «Оболонь» за ціною по 90 грн за тонну. Щоправда, сьогодні в окремих виробників ціна доходить і до 200—250 грн за тонну.
А в годівлі телят ви також маєте власні напрацювання та підходи?
– Так. По-перше, ми самостійно виробляємо замінник незбираного молока для випоювання телят. Завдяки цьому маємо гарантовану та стабільну якість. А випоювання молодняку також провадимо за моєю власною схемою: спочатку даємо молоко по 260 кг для телички і 180 кг бичкам, а поступово (із двомісячного віку) повністю переводимо їх на замінник. Я противник того, щоб уже на п’яту добу переводити телят на ЗНМ, бо молоко містить імуноглобуліни, яких більше ніде немає, жоден замінник цього не дасть. А теляті важливо набути імунного захисту. Тому-то наші телята стійкіші до діареї, інфекційного ринотрахеїту тощо. Важливо також, що згодовуємо ЗНМ спочатку розчиненим, а згодом — виключно сухим. Єдина вимога у цьому разі — постійна має бути в телят чиста вода та цілодобовий і безперешкодний доступу до неї. Потім намагаємося якомога раніше привчити телят до поїдання комбікормів і сухої кукурудзи. Це сприяє активнішому розвитку жуйної мускулатури, зубів, слиновиділення, апетиту.
Яким чином налагоджено на підприємстві доїння? Доїте двічі чи тричі на добу?
– Коли я прийшов працювати на підприємство, тут практикували дворазове доїння корів, але я вирішив спробувати й проекспериментувати з триразовим. У результаті за кілька років виробництво молока зросло в чотири рази без закупівлі нових додаткових тварин. Щоб там не казали, а більшим надій буде тільки за триразового доїння. Крім того, тоді краще використовуються корми.
Варто сказати й про те, що ми обов’язково консервуємо вим’я після кожного доїння, а також після закінчення лактації та перед запуском корів. Купуємо для цього спеціальні препарати німецького виробництва.
Маємо два доїльні зали: один виробництва компанії «Вестфалія Сьордж» — ялинка зі швидким виходом на 28 корів одночасного доїння; а другий — так само ялинка на 32 корови одночасного доїння, але вже виробництва компанії «ДеЛаваль». Маємо в розпорядженні два танки-охолоджувачі. Завдяки такому сучасному устаткуванню отримуємо молоко екстра-класу. Бактеріальна забрудненість не перевищує 75 тис., уміст соматичних клітин не перевищує 70 тис.
Самостійно проводимо всі передбачені лабораторні дослідження. Крім того, дослідження проводить районна лабораторія, лабораторії на молокопереробних підприємствах, із якими ми співпрацюємо. Ми щоденно отримуємо інформацію щодо бактеріальної забрудненості нашого молока, тому маємо об’єктивну картину щодо цього показника. Наше молоко йде на виробництво дитячого харчування компаній «ВімБілДан», «Яготинського заводу». Молоко від хворих, наприклад маститних корів, ми, звичайно, не здаємо, а пастеризуємо та випоюємо телятам.
Щоб від корови отримати молоко, вона має народити теля. Яким чином на підприємстві налагоджено процедуру осіменіння корів?
– Осіменяємо штучно. Купуємо спермопродукцію за племінним індексом в однієї місцевої компанії (платимо до 20 грн за дозу). Єдиний нюанс — намагаємося купувати спермопродукцію тільки від молодих бичків віком не більше ніж 5—6 років. Нехай навіть тоді така сіменна продукція не матиме селекційного індексу, а лише племінний. Але так, може, і краще. Бо в биків із селекційним та племінним індексами вік сягає 10 років, а це забагато для запліднювальної здатності сімені, виживаності сперміїв, їх рухливості тощо. Отож маємо непогані показники, отримані в разі доїння корів-першотілок, яких осіменяли таким сіменем, — до 10—10,3 тис. т молока за лактацію.
Чи вдаєтеся до використання сексованої сперми, адже багато хто говорить про ефективність цього прийому?
– Поки що не бачимо в ньому сенсу. З одного боку, продавці сексованої сперми гарантують отримання до 98% у приплоді теличок, із другого — там низький відсоток запліднюваності. А якщо підрахувати, що одна така доза коштує від 350 до 500 грн, а їх треба використати кілька (мінімум, дві), то я вже схиляюся до теорії ймовірності та штучного осіменіння корів звичайним сіменем.
Як і більшість молочнотоварних ферм, застосовуємо синхронізацію, далі — сонографічне дослідження внутрішньоутробного розвитку теляти двічі або тричі за весь період тільності корови. Активно співпрацюємо з науковцями, тому ми в курсі всіх новинок і досягнень наукового прогресу.
Постійно нарощуємо поголів’я за рахунок саморемонту. Якщо ще кілька років тому ми були зосереджені тільки на підборі, то сьогодні наші сили спрямовано ще й на відбір. Тобто відбираємо тварин найкращих генетичних якостей, щоб отримати найкращий приплід.
Чи мають ваші корівки таку розкіш у корівнику, як засоби для релаксу?
– У нас встановлено звичайні щітки-чухалки, до яких корова може підійти та почухатися. Коли ми їх уперше встановили, то помітили, що ще не було дня, аби хоча б одна така чухалка стояла без діла.
А на майбутнє плануємо закупити механічні чухалки й організувати аерозольний душ для корів, який застосовуватимемо в особливо спекотливу погоду.
А які ще новинки в утриманні чи догляді за тваринами ви застосовуєте на ТОВ «Крок-УкрЗалізБуд»?
– Практикуємо холодний метод утримання телят. У віці 4-5 днів переводимо їх із пологового відділення відразу ж у холодні приміщення.
Цьогоріч на вулицю вигнали сухостійних корів. Їх тепер утримуємо на вигульних майданчиках цілодобово, за рахунок цього вони мають моціон, відбувається профілактика захворювання копит.
Обробляємо тварин від комах і кліщів спеціальним біологічним препаратом. Приємно те, що це не шкодить молоку і його можна здавати, тоді як в інші препарати мають обмеження — до 5 діб після обробки молоко здавати не можна. Крім того, цей препарат досить ефективний.
Гумові мати для відпочину корів не використовуємо, бо це задоволення не з дешевих. Але й тут ми проекспериментували та знайшли оптимальне рішення: у стійлах корів робимо підстилку змішуванням глини з тирсою. Щоліта цю підстилку ремонтуємо, щоб у ній не було вибоїн.
Маємо певні думки щодо правильного встановлення напувалок: у воді, яку п’є корова, вона повинна бачити своє відображення та мати змогу занурювати морду на 15 см. Крім того, підтримуємо постійну температуру води в напувалках — на рівні 11—12 °С.
Дорогих систем вентиляції не встановлювали: задовольняємося природнім провітрюванням корівників за рахунок створення штучного протягу.
Наталія Колос
журнал “The Ukrainian Farmer” червень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “The Ukrainian Farmer” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
The Ukrainian Farmer
